|
Muhtar.net
|
|
√ќƒ≤¬Ћя —ќЅј
|
ќрган≥зм собаки, ¤к ≥ вс≥х тварин, складаЇтьс¤ з≥ складних орган≥чних речовин - б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в ≥ з неорган≥чних речовин - солей ≥ води.
∆иттЇд≥¤льн≥сть собаки зв'¤зана з пост≥йним руйнуванн¤м матер≥альних часток њњ орган≥зму. ѕри цьому складн≥ орган≥чн≥ речовини орган≥зму собаки розпадаютьс¤ ≥ перетворюютьс¤ за допомогою кисню в б≥льш прост≥ речовини, зв≥льн¤ючи сховану в них велику енерг≥ю. ѕродукти розпаду складних речовин у м≥ру њхнього нагромадженн¤ в орган≥зм≥ вивод¤тьс¤ назовн≥. ќдночасно ≥з руйн≥вними процесами в орган≥зм≥ собаки пост≥йно в≥дбуваютьс¤ ≥ в≥дбудовч≥ процеси, а саме: побудова нових елемент≥в т≥ла з речовин, отриманих собакою з кормом з навколишнього середовища.
“аким чином, м≥ж орган≥змом собаки ≥ навколишн≥м середовищем прот≥каЇ пост≥йний обм≥н речовин: речовини зовн≥шнього середовища перетворюютьс¤ в речовини орган≥зму, а останн≥, поступово руйнуючи, вивод¤тьс¤ назовн≥ в навколишнЇ середовище.
¬≥д того, ¤к ≥ чим годують собаку, залежить стан њњ здоров'¤, њњ р≥ст, розвиток, працездатн≥сть ≥ службов≥ ¤кост≥. ќт чому так важливо вивчити усе, що в≥дноситьс¤ до правильноњ год≥вл≥ собаки.
ѕоживна ц≥нн≥сть корм≥в. ѕоживна ц≥нн≥сть корм≥в насамперед залежить в≥д њхнього х≥м≥чного складу, тобто достатньоњ к≥лькост≥ в них б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в, м≥неральних солей, води ≥ в≥там≥н≥в. ÷≥ х≥м≥чн≥ речовини поповнюють запаси орган≥зму, а перш≥ три служать також ≥ джерелом енерг≥њ в орган≥зм≥ тварини.
Ѕ≥лки. Ѕ≥лки незам≥нн≥ поживн≥ речовини корму. ¬они складають основну масу будь-¤кого живого орган≥зму, вход¤ть до складу молока, нас≥нн¤ ≥ т.д. Ќ≥¤кими ≥ншими поживними речовинами не можна зам≥нити б≥лок. ¬≥н же до певноњ м≥ри може зам≥нити ≥ вуглеводи ≥ жири.
Ѕ≥лки корму р≥зноман≥тн≥ ≥ дуже складн≥ по своЇму складу. ” шлунку ≥ кишках ус≥ б≥лки п≥д впливом травних сок≥в розпадаютьс¤ на ам≥нокислоти, ≥ в такому вид≥ всмоктуютьс¤ в кров. « ам≥нокислот, що всмокталис¤, в орган≥зм≥ тварини утвор¤тьс¤ б≥лки, властив≥ дан≥й тварин≥. Ќе ус≥ б≥лки, що м≥ст¤тьс¤ в кормах, мають дл¤ собаки однакову б≥олог≥чну ц≥нн≥сть. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що т≥льки де¤к≥ з них дають при розпад≥ т≥ ам≥нокислоти, що необх≥дн≥ орган≥змов≥ дл¤ побудови б≥лка. “ак≥ б≥лки називаютьс¤ повноц≥нними. ™, однак, б≥лки, при розпад≥ ¤ких в орган≥зм≥ утвор¤тьс¤ не вс≥ необх≥дн≥ орган≥змов≥ ам≥нокислоти. “ак≥ б≥лки називаютьс¤ неповноц≥нними.
ѕовноц≥нн≥ б≥лки м≥ст¤тьс¤, головним чином, у кормах тваринного походженн¤: м'¤с≥, риб≥, молоц≥, ¤йц¤х, кров≥ й ≥н.; неповноц≥нн≥ б≥лки - переважно в кормах рослинного походженн¤.
√од≥вл¤ продуктами, що м≥ст¤ть т≥льки неповноц≥нн≥ б≥лки, може викликати в собак серйозн≥ розлади, так≥ ¤к: недокр≥в'¤, упов≥льненн¤ росту, зниженн¤ ваги, поганий р≥ст пазур≥в, волосс¤, вовни й ≥нш≥. ўоб уникнути цього, у рац≥он собаки повинна обов'¤зково входити частина продукт≥в тваринного походженн¤, ¤к≥ м≥ст¤ть повноц≥нн≥ б≥лки. ќстанн≥ в к≥льк≥сному в≥дношенн≥ повинн≥ складати не менш одн≥Їњ третини вс≥х б≥лк≥в рац≥ону. ѕри складанн≥ рац≥он≥в важливо також р≥зноман≥тити корми, щоб один неповноц≥нний б≥лок м≥г бути доповнений ≥ншим, хоча ≥ теж неповноц≥нним, але ¤кий м≥стить ам≥нокислоти, в≥дсутн≥ в першому б≥лку.
¬итрата б≥лка в орган≥зм≥ собаки не завжди однакова. ¬она регулюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ б≥лка, що над≥йшов в орган≥зм ≥з кормом. ” голодуючоњ собаки витрата б≥лка дуже обмежена. ” дорослого собаки, що одержуЇ ≥з кормом достатню к≥льк≥сть б≥лка, встановлюЇтьс¤ азотиста р≥вновага. ¬она пол¤гаЇ в тому, що в орган≥зм≥ руйнуЇтьс¤ ст≥льки б≥лка, ск≥льки його вводитьс¤ з кормом. «б≥льшенн¤ б≥лка в корм≥ викликаЇ зб≥льшенн¤ його розпаду в орган≥зм≥, а зменшенн¤ б≥лка в корм≥ - зменшенню його розпаду. јзотиста р≥вновага в цих двох випадках встановлюЇтьс¤ звичайно не в≥дразу, а поступово, прот¤гом дек≥лькох дн≥в. ¬≥дкладенн¤ б≥лка в орган≥зм≥ спостер≥гаЇтьс¤ т≥льки в молодих собак у пер≥од росту, у щ≥нних сук в останн≥ 3 тижн≥ щ≥нност≥, а також у собак при посилен≥й м'¤зов≥й робот≥ ≥ п≥сл¤ перенесених важких захворювань.
ƒл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ собац≥ необх≥дно давати в добу не менш 4 г засвоюваного б≥лка на кожен к≥лограм њњ живоњ ваги. ќрган≥зм собаки в можливост≥ встановити азотисту р≥вновагу ≥ при значно менших к≥лькост¤х б≥лка. ќдержуючи б≥лок у недостатн≥й к≥лькост≥, орган≥зм собаки витрачаЇ його дуже ощадливо. ќднак б≥дне б≥лкове харчуванн¤ негативно в≥дображаЇтьс¤ на стан≥ орган≥зму собаки. —обака погано засвоюЇ њжу, знижуЇтьс¤ ст≥йк≥сть орган≥зму проти ≥нфекц≥й, у щен¤т спов≥льнюЇтьс¤ р≥ст.
ќрган≥зм собаки може засвоювати ≥ дуже велик≥ к≥лькост≥ б≥лка, що залежить в≥д здатност≥ травних орган≥в собаки переварювати њх. “ак, наприклад, собаку з низькою вгодован≥стю годували прот¤гом 9 м≥с¤ц≥в одним м'¤сом ≥ змушували при цьому виконувати важку роботу (перевозити вантаж≥). —обака увесь час почував себе добре, показавши цим, що може благополучно жити на одн≥й б≥лков≥й њж≥. ѕрактика год≥вл≥ собак на п≥вноч≥, де њх годують вин¤тково рибою або м'¤сом, також п≥дтверджуЇ це положенн¤.
∆ири мають велике значенн¤ дл¤ орган≥зму. ѓхн≥ в≥дкладенн¤ п≥д шк≥рою собаки захищають њњ в≥д холоду. ∆ири служать джерелом величезноњ потенц≥йноњ енерг≥њ ≥ можуть в≥дкладатис¤ в т≥л≥ про запас в ¤кост≥ резерву енерг≥њ, м≥ст¤ть в≥там≥ни ј и ¬. ∆ири багат≥ стеринами ≥ речовинами, що м≥ст¤ть фосфор, без ¤ких орган≥зм не може ≥снувати нормально. ∆ири корму в≥дшкодовують розпад жиру ≥ зб≥льшують в≥дкладенн¤ жиру в орган≥зм≥. ∆иров≥ в≥дкладенн¤ мають особливо велике значенн¤ при голодуванн≥ тварини. ” той час, ¤к так≥ важлив≥ органи, ¤к серце ≥ мозок, залишаютьс¤ при голодуванн≥ собаки майже незм≥нними, м'¤зи зменшуютьс¤ на 31%, а жирова тканина втрачаЇ 97% своЇњ ваги.
∆ири можуть утворюватис¤ в орган≥зм≥ собаки з вуглевод≥в. ќднак це не означаЇ, що прийом жиру з кормом дл¤ собаки не обов'¤зковий. Ќа¤вн≥сть у природних жирах в≥там≥н≥в, стерин≥в ≥ речовин що м≥ст¤ть фосфор робить њхню присутн≥сть у корм≥ вкрай необх≥дною. ” добу собака повинна одержувати з кормом не менш 1 г засвоюваного жиру на кожний к≥лограм своЇњ ваги.
ƒл¤ орган≥зму собаки найб≥льш ц≥нн≥ т≥ жири, що м≥ст¤ть б≥льше в≥там≥н≥в. ƒо таких жир≥в в≥днос¤тьс¤: жир жовтка ¤Їць, к≥стковий, риб'¤чий, навколонирковий жири. Ќайменш ц≥нн≥ свин¤че ≥ баран¤че сало, рослинн≥ жири ≥ маргарин.
ѕосилене в≥дкладенн¤ жиру буваЇ при зб≥льшен≥й дач≥ його собац≥ з кормом, в≥д нестач≥ моц≥ону, особливо при багат≥й год≥вл≥, кисневому голодуванн≥ ≥, нарешт≥, при порушенн≥ роботи орган≥в внутр≥шньоњ секрец≥њ, унасл≥док чого жир починаЇ утворюватис¤ в орган≥зм≥ з вуглевод≥в ≥ нав≥ть з б≥лк≥в.
¬углеводи. ƒо вуглевод≥в в≥днос¤ть цукор, крохмаль ≥ кл≥тковину. ”тримуютьс¤ вони переважно в кормах рослинного походженн¤. ÷укор ≥ крохмаль покористуютьс¤ в орган≥зм≥ ¤к основн≥ джерела енерг≥њ, ¤к матер≥ал утворенн¤ жиру, молока ≥ т. д. ”с≥ вуглеводи корму п≥д впливом фермент≥в, що м≥ст¤тьс¤ в соку п≥дшлунковоњ залози й у кишковому соку, розпадаютьс¤ ≥ перетворюютьс¤ в глюкозу (виноградний цукор) ≥ в такому вид≥ всмоктуютьс¤ в кров. Ќадлишок глюкози, що всмокталас¤ в кров, перетворюЇтьс¤ в печ≥нц≥ в гл≥коген (тваринний крохмаль) ≥ в такому вид≥ в≥дкладаЇтьс¤ в печ≥нц≥ ≥ м'¤зах. ” м≥ру потреби гл≥коген може знову перетворюватис¤ в глюкозу ≥ надходити в кров.
≥льк≥сть гл≥когену в орган≥зм≥ собаки зменшуЇтьс¤ при голодуванн≥, а також п≥д впливом напруженоњ ф≥зичноњ роботи ≥ холоду. ѕри нетривал≥й робот≥ витрачаЇтьс¤ гл≥коген м'¤з≥в, при б≥льш тривал≥й - витрачаЇтьс¤ ≥ гл≥коген печ≥нки. ƒосл≥ди показали, що в орган≥зм≥ собаки, що возила прот¤гом 10 годин в≥зок з вантажем, було близько 0,5 г гл≥когену на 1 кг живоњ ваги, у той час ¤к у собак гл≥когену, що не працювали, на 1 кг живоњ ваги приходилос¤ 38 г. ѕовноњ в≥дсутност≥ гл≥когену в печ≥нц≥ ≥ м'¤зах майже неможливо домогтис¤. Ќав≥ть у собаки, що голодувала 28 дн≥в, у печ≥нц≥ було ви¤влено 22,5 г, а в м'¤зах - 19,2 г гл≥когени.
ќрган≥зм собаки здатний утворити цукор також ≥з продукт≥в розщепленн¤ б≥лка ≥ жир≥в. ќднак основними постачальниками цукру дл¤ орган≥зму Ї усе-таки вуглеводи корму.
ѕродукти, що м≥ст¤ть вуглеводи, найб≥льш дешев≥, багато хто з них м≥ст¤ть в≥там≥ни, необх≥дн≥ орган≥змов≥. ≥льк≥сть вуглевод≥в, споживаних орган≥змом собаки в добу, залежить в≥д роботи, що вона виконуЇ. „им менше в корм≥ жир≥в, тим б≥льше в ньому повинно бути вуглевод≥в.
л≥тковина ¤вл¤Ї собою складний вуглевод, що м≥ститьс¤ в продуктах рослинного походженн¤. “равн≥ соки собаки не переварюють кл≥тковину, тому великий вм≥ст кл≥тковини в корм≥ ускладнюЇ його переварюванн¤ ≥ поживна ц≥нн≥сть корму знижуЇтьс¤. ќднак кл≥тковина спри¤Ї перистальтиц≥ кишок.
ћ≥неральн≥ сол≥. ћ≥неральн≥ сол≥ вход¤ть до складу вс≥х корм≥в. якщо собаку годувати т≥льки м'¤сом, з ¤кого попередньо вилучен≥ вс≥ сол≥, то собака загине. ћ≥неральн≥ сол≥ необх≥дн≥ орган≥змов≥ дл¤ побудови тканин ≥ орган≥в (к≥ст, зуб≥в) ≥ дл¤ утворенн¤ р≥зних сок≥в, додають р≥динам кислу або лужну реакц≥ю, беруть участь в окисних процесах, знешкоджують отруйн≥ речовини, що утвор¤тьс¤ в орган≥зм≥, ≥ т.п.
ќрган≥зм собаки маЇ потребу в р≥зних сол¤х. ¬они вход¤ть ¤к складов≥ частини в ус≥ р≥дини ≥ тканини т≥ла.
—ол≥ увесь час вид≥л¤ютьс¤ орган≥змом ≥з ус≥л¤кими соками ≥ вид≥ленн¤ми ≥ Їдиним джерелом њхнього поповненн¤ Ї корм. Ќе ус≥ види корму однаково багат≥ сол¤ми. ћ'¤со, ¤йц¤, житнЇ ≥ грубе пшеничне борошно ≥ картопл¤ м≥ст¤ть близько 1% солей, зерна бобових - близько 5%, а молоко, тонке пшеничне борошно ≥ томати - близько 0,5%. —олей кал≥ю багато у вс≥х кормах, особливо рослинних; натр≥й м≥ститьс¤ б≥льше в кормах тваринного походженн¤, кальц≥й - у к≥стах, ¤Їчному жовтку ≥ квасол≥; борошн≥, капуст≥, горос≥ ≥ шпинат≥; фосфор ≥ с≥рка - у м'¤с≥, ¤йц¤х, молоц≥, борошн≥ ≥ зернах бобових; хлор - у молоц≥, шпинат≥ ≥ т.д. ќсобливо велике значенн¤ дл¤ орган≥зму мають кальц≥й ≥ фосфор. альц≥й не т≥льки служить матер≥алом дл¤ побудови к≥сток, в≥н необх≥дний також дл¤ нормального росту вс≥х кл≥тин, нервовоњ системи ≥ серц¤. ‘осфор, ¤к ≥ кальц≥й, входить до складу к≥сток, необх≥дний дл¤ нервовоњ тканини, особливо дл¤ мозку, ≥ в≥д≥граЇ велику роль у вуглеводному обм≥н≥. ¬ р≥зних кормах кальц≥й ≥ фосфор м≥ст¤тьс¤ в наступних к≥лькост¤х.
Ќедол≥к м≥неральних солей у корм≥ викликаЇ глибок≥ розлади у тварини. ќсобливо р≥зко ви¤вл¤ютьс¤ ц≥ розлади п≥д час щ≥нност≥ ≥ у пер≥од росту, коли орган≥зм особливо маЇ потребу в сол¤х. Ќадлишкове надходженн¤ солей також впливаЇ на орган≥зм. —обаки, наприклад, дуже чуттЇв≥ до великих к≥лькостей натр≥ю. ухонна с≥ль у к≥льк≥сть 3,7 г па 1 кг живоњ ваги Ї дл¤ них смертельною дозою. ¬елик≥ к≥лькост≥ кал≥ю здатн≥ викликати отруЇнн¤ собаки.
ƒл¤ орган≥зму тварини мають значенн¤ не т≥льки к≥льк≥сть р≥зних солей, ¤к≥ одержуютьс¤ взагал≥, але ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими сол¤ми, що надход¤ть, наприклад м≥ж кальц≥Їм ≥ фосфором, м≥ж кал≥Їм ≥ натр≥Їм.
як уже в≥домо, кальц≥й ≥ фосфор в≥дкладаютьс¤ в к≥стах. ѕри цьому, в≥дкладенн¤ кальц≥ю супроводжуЇтьс¤ завжди в≥дкладенн¤м визначеноњ к≥лькост≥ фосфору. Ќестача фосфору в корм≥ в≥дображаЇтьс¤ на в≥дкладенн≥ кальц≥ю в орган≥зм≥, ≥ навпаки. ќперац≥њ, проведен≥ над цуцен¤тами, показали, що при одержанн≥ надлишку фосфору ≥ достатньоњ к≥лькост≥ кальц≥ю цуцен¤та розвиваютьс¤ нормально. оли ж њм давали надлишок фосфору ≥ недостатню к≥льк≥сть кальц≥ю або надлишок кальц≥ю ≥ недостатн¤ к≥льк≥сть фосфору, - вони хвор≥ли на рах≥т. “ому що в к≥стах к≥льк≥сне в≥дношенн¤ кальц≥ю до фосфору дор≥внюЇ, приблизно, 3:1, то й у рац≥онах дорослого собаки ц≥ сол≥ повинн≥ утримуватис¤ в такому ж сп≥вв≥дношенн≥.
¬ орган≥зм≥ сол≥ натр≥ю ≥ кал≥ю робл¤ть протилежн≥ д≥њ ≥ повинн≥ тому надходити приблизно в р≥вних к≥лькост¤х. ” вс¤кому раз≥ к≥льк≥сть кал≥ю не повинне перевищувати к≥лькост≥ натр≥ю б≥льше, н≥ж удв≥ч≥. якщо це в≥дношенн¤ порушуютьс¤, страждаЇ обм≥н речовин.
ѕри год≥вл≥ собаки продуктами рослинного походженн¤, особливо багатими сол¤ми кал≥ю, н≥коли не можна забувати про додаткове введенн¤ натр≥ю у вигл¤д≥ кухонноњ сол≥.
¬елике значенн¤ дл¤ житт¤ собаки мають сол≥ зал≥за; вони необх≥дн≥ дл¤ утворенн¤ гемоглоб≥ну кров≥. ѕри недостатньому надходженн≥ зал≥за в орган≥зм собаки в останньоњ розвиваЇтьс¤ недокр≥в'¤. ѕотреба в зал≥з≥ п≥двищуЇтьс¤ в щен¤т, щ≥нних ≥ сук, що кормл¤ть. ѕродуктом, особливо багатим зал≥зом, Ї печ≥нка.
¬ода. ¬ода складаЇ б≥льшу частину корм≥в. ¬она приймаЇ в себе переварен≥ поживн≥ речовини ≥ у розчиненому вигл¤д≥ розносить њх по вс≥х органах; служить середовищем, у ¤кому в≥дбуваютьс¤ х≥м≥чн≥ реакц≥њ, що в≥дбуваютьс¤ в орган≥зм≥ ≥ дл¤ розчиненн¤ ≥ видаленн¤ з орган≥зму де¤ких к≥нцевих продукт≥в обм≥ну; бере участь у в≥ддач≥ надлишкового тепла ≥ т.д. ¬≥дсутн≥сть води перенос¤ть ус≥ тварини важче, чим в≥дсутн≥сть вс≥х ≥нших поживних речовин разом уз¤тих. якщо при голодуванн≥ тварина здатна перенести втрату 40% своЇњ ваги, то при позбавленн≥ води воно гине вже при втрат≥ 22% своЇњ ваги.
≥льк≥сть води, необх≥дна собац≥ в р≥зний час року, по-р≥зному. ”зимку потреба у вод≥ менше, н≥ж ул≥тку. ” середньому собац≥ необх≥дний 1 л води в добу. «айва вода вид≥л¤Їтьс¤ в нењ нирками, леген¤ми ≥ випаровуванн¤м ≥з ¤зика.
¬ода дл¤ поњнн¤ собак повинна бути чистою, прозорою, без запаху, не занадто жорсткою, не занадто холодною ≥ не мати шк≥дливих дом≥шок. Ќа на¤вн≥сть у н≥й дом≥шок вказуЇ кол≥р води. «атхлий запах або гнильний кол≥р вказуЇ на на¤вн≥сть у вод≥ с≥рководню й ≥нших продукт≥в розпаду орган≥чних речовин.
∆орстк≥сть води залежить в≥д розчинених у н≥й солей кальц≥ю ≥ магн≥ю. „им цих солей менше, тим вода м'¤кше, ≥ навпаки. ѕитна вода повинна мати не б≥льше 20∞ жорсткост≥.
Ќ≥коли не треба забувати, що вода може бути джерелом зараженн¤ заразними хворобами ≥ глистами.
Ѕ≥льше всього м≥кроб≥в ≥ ¤Їць глист≥в буваЇ в др≥бних сто¤чих водоймах ≥ у вод≥ невеликих р≥к, що прот≥кають через велик≥ населен≥ пункти.
ращою дл¤ собаки служить вода з глибоких проточних озер, струмк≥в малонаселених гористих ≥ л≥систих м≥сцевостей, глибоких колод¤з≥в, ¤кщо ст≥нки њхн≥й добре складен≥ ≥ вони накрит≥ зверху.
¬≥там≥ни. р≥м б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в, м≥неральних солей ≥ води, њжа собаки повинна обов'¤зково мати в≥там≥ни. ¬≥там≥ни м≥ст¤тьс¤ в кормах у невеликих к≥лькост¤х, але в життЇд≥¤льност≥ тварини вони грають дуже велику роль.. ¬они спри¤ють росту, загоЇнню ран, здоровому станов≥ нервовоњ системи, розмноженню, ст≥йкост≥ проти заразних захворювань, знешкодженню отруйних речовин. орм, у ¤кому немаЇ в≥там≥н≥в, не може бути визнаний повноц≥нним. ¬≥дом≥ багато в≥там≥н≥в, але з них найб≥льш необх≥дн≥ дл¤ орган≥зм-в≥там≥н ј, в≥там≥ни комплексу ¬ и в≥там≥ни D, C, ≈.
¬≥там≥н ј називаЇтьс¤ антиксерофтальм≥чним. ћ≥ститьс¤ в≥н, головним чином, у жирах тваринного походженн¤: у жир≥ молока, ¤Їчного жовтка ≥ паренх≥матозних орган≥в (печ≥нки, мозку, нирок). ќсобливо багато м≥ститьс¤ в≥там≥ну ј в тр≥сковому жир≥. ” рослинних кормах м≥ститьс¤ так називаний пров≥там≥н ј - каротин, що в орган≥зм≥ тварини переходить у в≥там≥н ј. аротином багат≥ зелен≥ рослини, овоч≥ ≥ коренеплоди. « дикоростучоњ зелен≥ найб≥льш багат≥ по вм≥сту каротину: кислиц¤, конюшина б≥ла, конюшина червона, пташина гречка, кропива ≥ лобода. « бадилл¤ городн≥х культур перше м≥сце по вм≥сту каротину займають бадилл¤ квасол≥, цукрового, кормового бур¤к ≥ бадилл¤ моркви.
Ќадлишкова к≥льк≥сть в≥там≥ну ј може в≥дкладатис¤ в орган≥зм≥ у вид≥ запасу в жир≥ паренх≥матозних орган≥в, особливо в печ≥нц≥.
Ќедол≥к в≥там≥ну ј в орган≥зм≥ молодих тварин затримуЇ њхн≥й р≥ст. ќсобливо характерно дл¤ ав≥там≥нозу ј рогов≥нн¤ покривноњ (еп≥тел≥альноњ) тканини вс≥л¤ких орган≥в, що зв'¤зано з важкими розладами. «рогов≥нн¤ еп≥тел≥ю шк≥ри викликаЇ сух≥сть останньоњ ≥ по¤ва на н≥й гнойничк≥в; зрогов≥нн¤ роговиц≥ - сл≥поту; зрогов≥нн¤ еп≥тел≥ю кишкового тракту - поноси; зрогов≥нн¤ еп≥тел≥ю дихальних шл¤х≥в - захворюванн¤ носовоњ порожнини, бронх≥в ≥ легень; зрогов≥нн¤ еп≥тел≥ю статевих шл¤х≥в - атроф≥ю нас≥нник≥в у кобелей ≥ слизовоњ матки в сук, останн≥ погано запл≥днюютьс¤, ≥нод≥ абортують. ¬≥дсутн≥сть в≥там≥ну ј викликаЇ також поразки нервовоњ системи: слаб≥сть м'¤з≥в, судороги, парал≥ч≥.
¬≥там≥н ј нест≥йкий ≥ легко руйнуЇтьс¤ п≥д впливом сон¤чного св≥тла ≥ кисню пов≥тр¤. ¬≥там≥н ј витримуЇ висушуванн¤.
¬≥там≥ни комплексу ¬ пор≥вн¤но з ≥ншими в≥там≥нами широко поширен≥ в природ≥. ¬они м≥ст¤тьс¤ в жирах тваринного походженн¤, ¤йц¤х, вис≥вках, нас≥нн≥ що проросло, сухих др≥жджах ≥ овочах. ѓх немаЇ т≥льки в борошн≥, позбавленого вис≥вок, пол≥рованому рис≥ ≥ консервах. ¬≥там≥ни комплексу ¬ б≥льш ст≥йк≥, чим в≥там≥н ј, ≥ витримують не т≥льки висушуванн¤, але ≥ кип'¤т≥нн¤ у вод≥. ” комплекс цих в≥там≥н≥в вход¤ть в≥там≥ни ¬1, ¬2, ¬3, ¬4, ¬6, ¬6.
¬≥там≥н ¬1 - т≥ам≥н. ¬≥дсутн≥сть його в корм≥ викликаЇ затримку росту, втрату апетиту, похуданн¤ й особливу хворобу "бора-бора", що характеризуЇтьс¤ парал≥чами ≥ розладами з боку орган≥в внутр≥шньоњ секрец≥њ тварини. √оловними ознаками "бора-бора" у собак Ї: зм≥на шерстного покриву ≥ чутливост≥ м'¤з≥в, особливо шийних, втрата почутт¤ р≥вноваги, ≥нод≥ набр¤к ус≥х к≥нц≥вок, манежн≥ рухи в праву сторону ≥ парал≥ч л≥воњ задньоњ ноги. ¬≥там≥ну ¬1 багато в пивних др≥жджах ≥ паростках пшениц≥, у зернах злак≥в ≥ бобових, капуст≥, моркв≥, бичачому м'¤с≥ ≥ печ≥нц≥. ” рибних продуктах цей в≥там≥н в≥дсутн≥й.
¬≥там≥н ¬2 - рибофлав≥н. Ќестача його в корм≥ викликаЇ в собак зниженн¤ ваги, випаданн¤ вовни, блювоту, кривавий понос ≥ м'¤зову слаб≥сть. —обаки, що не одержують рибофлав≥ну, гинуть. ”становлено, що молоко суки м≥стить рибофлав≥ну майже в два рази б≥льше, н≥ж молоко корови. Ѕагато в≥там≥ну ¬2 м≥ститьс¤ в др≥жджах, що проросли зернах пшениц≥, печ≥нки ≥ ¤йц¤х.
¬≥там≥н ¬6 - пиридоксин. ¬≥н охорон¤Ї в≥д шк≥рних захворювань - дерматит≥в ≥ екзем. ѕри нестач≥ цього в≥там≥ну в корм≥ в старих собак шк≥ра стаЇ лускатою, а в щен¤т розвиваЇтьс¤ особлива хвороба, що характеризуЇтьс¤ бол¤ми ≥ зм≥ною чутливост≥ в к≥нц≥вках, з≥ шлунковими ≥ нервовими ¤вищами, запаленн¤м роговоњ оболонки очей.
ƒо комплексу в≥там≥н≥в ¬ в≥днос¤ть також н≥котинову кислоту (в≥там≥н ––), що охорон¤Ї в≥д особливого захворюванн¤ "пелагри". ќзнаками пелагри в собак (хвороба в≥дома ≥накше за назвою блектонг, або чорний ¤зик) Ї: недокр≥в'¤, сильне похудание, виразки в порожнин≥ рота ≥ по всьому травному тракт≥. ” де¤ких випадках з'¤вл¤ютьс¤ блювота, кров'¤нистий кал ≥ виразки на т≥л≥. –¤д досл≥дник≥в указуЇ на те, що хвороба собак, в≥дома за назвою "тиф собак", або "штуттгартска¤ хвороба", фактично теж Ї пелагрою. Ќ≥котиновою кислотою багат≥ др≥ждж≥, печ≥нка, молоко, томати.
¬≥там≥н — утримуЇтьс¤ у св≥жих зелених частинах рослин, св≥жих овочах, сир≥й печ≥нц≥, кисл¤ку ≥ пророслих нас≥нн¤х злак≥в. ќсобливо багато його в лимонах ≥ апельсинах. ћайже не утримуЇтьс¤ в≥там≥ну — в солонин≥, консервах, сухих овочах ≥ в довго варилас¤ њж≥. ¬≥там≥н — дуже нест≥йкий. ¬≥н руйнуЇтьс¤ в≥д окисленн¤ киснем пов≥тр¤, п≥д впливом високоњ температури ≥ в≥д звичайного висушуванн¤ продукт≥в.
¬≥там≥н — зветьс¤ протицинготним. ¬становлено, що чистим в≥там≥ном — Ї аскорб≥нова кислота. ¬≥дсутн≥сть або нестача в њж≥ в≥там≥ну — викликаЇ у тварин захворюванн¤ цингою. ÷инга в собак починаЇтьс¤ з недокр≥в'¤, до ¤кого пот≥м приЇднуЇтьс¤ важке виразкове запаленн¤ ротовоњ порожнини. —мерть собаки настаЇ в≥д виснаженн¤ або важких ускладнень, що супроводжують захворюванн¤.
¬≥там≥н D називаЇтьс¤ протирах≥тним. ¬≥н дуже впливаЇ на обм≥н кальц≥ю ≥ фосфору й охорон¤Ї тварин в≥д захворюванн¤ рах≥том. Ѕ≥льше усього в≥там≥ну D у риб'¤чому жир≥. ћ≥ститьс¤ в≥н також у незбираному молоц≥ ≥ в ¤Їчному жовтку. «елен≥ рослини м≥ст¤ть пров≥там≥н. ќстанн≥й при осв≥тленн≥ шк≥ри тварини сонцем перетворюЇтьс¤ у в≥там≥н D.
¬≥дсутн≥сть в≥там≥ну D у кормах знижуЇ ст≥йк≥сть собаки до заразних захворювань ≥ викликаЇ в щен¤т рах≥т, а в дорослих собак розм'¤кшенн¤ к≥ст. ѕри одночасн≥й в≥дсутност≥ в њж≥ в≥там≥н≥в D ≥ ј у молодих собак, погано розвиваютьс¤ ¤сна ≥ зуби. «анадто велике надходженн¤ в≥там≥ну D може викликати в собаки в≥дкладенн¤ солей кальц≥ю в р≥зних органах, тканинах ≥ кровоносних судинах. ÷ей процес цей зворотн≥й ≥ при припиненн≥ надлишковоњ дач≥ собац≥ в≥там≥ну D проходить. ¬≥там≥н D ст≥йкий до температури ≥ кисню. ќднак при тривалому перебуванн≥ на пов≥тр≥, при збереженн≥ на св≥тл≥ до 200∞ активн≥сть в≥там≥ну D у кормах знижуЇтьс¤.
¬≥там≥н ≈ - токоферол називаЇтьс¤ в≥там≥ном розмноженн¤. ¬≥там≥н цей утримуЇтьс¤ в зелених частинах рослин, овочах, ¤Їчному жовтку, зародков≥й частин≥ нас≥нь злак≥в ≥ рослинних ол≥й. Ќайб≥льш багат≥ в≥там≥ном ≈ пшенична ол≥¤ ≥ молод≥ паростки жита ≥ пшениц≥. ћало його в молоц≥ ≥ тваринних жирах. ¬≥там≥н ≈ ст≥йкий у в≥дношенн≥ високих температур, але не виносить ультраф≥олетових промен≥в, в≥д ¤ких в≥н руйнуЇтьс¤.
” корм≥ собаки може бути в≥дсутн≥м не т≥льки один ≥з в≥там≥н≥в але й к≥лька. ’вороблив≥ ¤вища, що розвиваютьс¤ при цьому, звичайно в≥др≥зн¤ютьс¤ великою складн≥стю ≥ розмањт≥стю. “ак, спостереженн¤ за сх≥дноЇвропейськими в≥вчарками, завезеними на п≥вн≥ч, показують наступне. —обаки, що одержують узимку св≥же м'¤со, тваринний жир ≥ зелен≥ овоч≥, не занедужують. ” собак, ¤ких годували рибою або солониною, крупою ≥ сушеними овочами, до весни спостер≥гали: зв'¤зан≥ ≥ мл¤в≥ рухи, пригн≥чений вид, сп≥зн≥ле лин¤нн¤, кон'юнктиви, примхливий апетит. “варини, незважаючи на посилену год≥влю, худли, з≥р, слух, нюх ≥ зл≥сть у них слабшали, гальмуванн¤ умовних рефлекс≥в п≥дсилювалос¤. « настанн¤м л≥та хвор≥ собаки починали жад≥бно поњдати траву, ≥ хвороблив≥ ¤вища в них поступово проходили.ѕеретравн≥сть корм≥в. Ќе вс≥ поживн≥ речовини, що м≥ст¤тьс¤ в натуральному корм≥, використовуютьс¤ ≥ засвоюютьс¤ орган≥змом собаки.
„астина поживних речовин корма взагал≥ не попадаЇ в орган≥зм собаки внасл≥док в≥дход≥в, що утвор¤тьс¤ при попередн≥й обробц≥ продукт≥в. ƒе¤к≥ корми (молоко, манна крупа й ≥н.) зовс≥м не дають в≥дход≥в, де¤к≥ ж (риба ≥ картопл¤) дають них у великому в≥дсотку. ўоб правильно врахувати, що одержить собака в≥д того або ≥ншого корму, треба п≥драхувати втрати на в≥дходи (сухожилл¤, к≥сти, лушпайку ≥ т.д.). –озм≥ри цих втрат складають у середньому по м'¤су р≥зн≥й тварин 18%, по риб≥ - 35-45%, по зернах бобових - 10% ≥ по овочах ≥ коренеплодам - 15%.
“реба врахувати, що не вс≥ поживн≥ речовини, з'њден≥ собакою, засвоюютьс¤ њњ орган≥змом. „астина поживних речовин корму проходить через травний тракт собаки ≥ вид≥л¤Їтьс¤ з калом.
« тваринних корм≥в найкраще переварюютьс¤ св≥ж≥ м'¤сн≥ продукти; з поживних речовин рослинних корм≥в - вуглеводи. „им б≥льше кл≥тковини в продукт≥, тим г≥рше його перетравн≥сть.
ѕеретравн≥сть корм≥в, або засвоюван≥сть, непост≥йна. ¬она м≥н¤Їтьс¤ в залежност≥ в≥д в≥ку собаки, ¤кост≥ продукт≥в, способу готуванн¤ њж≥, ступен¤ стомленн¤ собаки, складу кормовоњ сум≥ш≥ ≥ т.д. ” старих ≥ стомлених собак засвоЇнн¤ њж≥ знижуЇтьс¤. ѕеретравн≥сть знижуЇтьс¤ при прийом≥ в≥дразу великоњ к≥лькост≥ корму. ѕродукти тваринного походженн¤ засвоюютьс¤ краще, н≥ж продукти рослинного походженн¤. ѕри зм≥шан≥й њж≥, ¤к правило, загальна засвоюван≥сть њњ п≥двищуЇтьс¤.
ƒл¤ простоти обчисленн¤ можна без великих погр≥шностей прийн¤ти, що продукти тваринного походженн¤ дають при зм≥шан≥й год≥вл≥ 5% втрат на засвоюван≥сть, а продукти рослинного походженн¤ - 15%.
ўоб правильно врахувати, що одержить собака в≥д того або ≥ншого корму, треба брати вм≥ст поживних речовин не в ринков≥й ваз≥ продукту, а попередньо в≥дн¤ти втрати, що падають на в≥дходи ≥ на не засвоюван≥сть.орма дл¤ собак. ”с≥ корму собак можуть бути розбит≥ на дв≥ основн≥ групи: на корми тваринного ≥ корми рослинного походженн¤. ожна з цих груп маЇ ¤к своњ достоњнства, так ≥ своњ недол≥ки.
орми тваринного походженн¤ краще засвоюютьс¤, богат≥ш≥ повноц≥нними б≥лками, м≥ст¤ть в≥там≥ни ј, комплекси ¬ и —, але зате б≥дн≥ вуглеводами, ≥ ¤к недостатньо калор≥йн≥, њх варто давати у великих к≥лькост¤х, що економ≥чно невиг≥дно.
орми рослинного походженн¤ дешевш≥, багат≥ вуглеводами ≥ в≥там≥нами — та комплексу ¬, але зате об'Їмист≥, г≥рше засвоюютьс¤ орган≥змом собаки.
Ќайкраще собаку годувати зм≥шаним кормом, такого що складаЇтьс¤ частково з корм≥в рослинного ≥ частково з корм≥в тваринного походженн¤. ” цьому випадку загальна маса корму залишаЇтьс¤ пор≥вн¤но невелика, зб≥льшуЇтьс¤ х≥м≥чний ≥ в≥там≥нний склад, пол≥пшуЇтьс¤ засвоюван≥сть.
орми тваринного походженн¤. « корм≥в тваринного походженн¤ дл¤ њж≥ собак застосовують: 1) м'¤со ≥ зам≥нники м'¤са, 2) рибу ≥ рибне борошно, 3) молоко, сир ≥ молочн≥ залишки, 4) ¤йц¤ ≥ 5) тваринний жир.
ћ'¤со м≥стить у середньому близько 20% повноц≥нних ≥ добре засвоюваних б≥лк≥в ≥ тому Ї вин¤тково ц≥нним продуктом дл¤ год≥вл≥ собаки. ” корм собац≥ можна використовувати сам≥ р≥зноман≥тн≥ види м'¤са: м'¤со с≥льськогосподарських тварин, собак, морських зв≥р≥в, птах≥в ≥ нав≥ть жаб. „аст≥ше, усього собак годують м'¤сом рогатоњ худоби ≥ кониною. ћожна скормлювати не т≥льки м'¤со заб≥йних с≥льськогосподарських тварин, але ≥ загиблих в≥д нещасних випадк≥в або полеглих в≥д незаразних захворювань. ћ'¤со таких тварин не можна давати собакам у сирому вид≥; його треба обов'¤зково пор≥зати невеликими шматками ≥ ретельно проварити. «аборон¤Їтьс¤ скормлювати собакам внутр≥шн≥ органи полеглих тварин.
—винину перед дачею собац≥ варто обов'¤зково перев≥рити на заражен≥сть трих≥нельозом.
ƒл¤ год≥вл≥ собак можна користуватис¤ ≥ м'¤сом собак, выбракованих через непридатн≥сть до служби. –езультати проведених досл≥д≥в показали, що таке м'¤со добре засвоюЇтьс¤ собаками.
« м'¤са ≥нших вид≥в тварин сл≥д зазначити м'¤со кита, тюлен¤, моржа, дельф≥на ≥ бЇлухи. ” приморських районах собакам м'¤со цих морських зв≥р≥в скормлюють у св≥жому вид≥. якщо м'¤со було засолено, то при готуванн≥ корму його розр≥зають на невелик≥ шматки, добре вимочують, а пот≥м вар¤ть ≥з крупами й овочами. «вичайно собаки в перш≥ дн≥ неохоче њд¤ть таке м'¤со, але через 2-3 дн≥ звикають ≥ надал≥ поњдають його безв≥дмовно.
” м≥сц¤х, де Ї м'¤сокомб≥нати, дл¤ год≥вл≥ собак можуть бути використан≥ зб≥й ≥ утробн≥ плоди. ѕри цьому необх≥дно пам'¤тати, що поживна ц≥нн≥сть таких корм≥в нижче нормального м'¤са.
ѕри в≥дсутност≥ ≥ншого м'¤са з усп≥хом можна годувати собак м'¤сом галок, ворон ≥ нав≥ть м'¤сом жаб.
як зам≥нники м'¤са дл¤ собак найчаст≥ше застосовують кров'¤ну ≥ м'¤сок≥сткове борошно.
ров'¤не борошно дуже ц≥нний б≥лковий продукт, тому що м≥стить близько 80% б≥лка. ƒл¤ год≥вл≥ собак його вар¤ть ≥з крупами й овочами. —постереженн¤ показали, що собаки њд¤ть суп, зварений з одним кров'¤ним борошном, не особливо охоче. якщо ж суп зварити з м'¤сом ≥ додати до нього кров'¤не борошно, то собаки такий суп поњдають дуже добре. «начно краще, н≥ж кров'¤не борошно, собаки њд¤ть сиру кров.
ћ'¤сок≥сткове борошно м≥стить близько 48% б≥лка, ≥ цим визначаЇтьс¤ його значенн¤ ¤к зам≥нник м'¤са. «асвоюЇтьс¤, однак, м'¤сок≥сткове борошно погано. ќт чому його варто починати давати з невеликих к≥лькостей, - не б≥льше 200г у добу. ƒавати його собац≥ краще в сум≥ш≥ з ≥ншими продуктами ≥ не б≥льше двох раз≥в на тиждень. Ќабагато корисн≥ше м'¤сок≥сткове борошно додавати потроху до звичайного м'¤сного супу, особливо молодим собакам, а також щ≥нним ≥ сукам, що годують. ” даному випадку м'¤сок≥сткове борошно п≥двищуЇ в≥дсоток зм≥сту солей ≥ особливо фосфорнокислого вапна.
“ехн≥чний казењн добувають з молочного перегону. “ехн≥чний альбум≥н одержують ≥з кров≥. ожний з цих продукт≥в м≥стить близько 80% б≥лка ≥ може служити зам≥нником м'¤са. ѕеред дачею собакам њх треба обов'¤зково варити. “ехн≥чний альбум≥н п≥сл¤ вар≥нн¤ втрачаЇ св≥й специф≥чний запах л≥к≥в. ƒосв≥ди показали, що собаки, ¤кий годували добре провареним техн≥чним альбум≥ном ≥ техн≥чним казењном, почували себе ц≥лком нормально.
ѕри користуванн≥ зам≥нниками м'¤са необх≥дно дотримувати правила: довгий час ≥ при том тим самим зам≥нником собак не годувати. ѕри год≥вл≥ треба звертати особливу увагу на забезпеченн¤ њж≥ в≥там≥нами. ÷ього ж правила необх≥дно дотримувати при год≥вл≥ собак будь-¤кими консервованими продуктами.
–иба по своњй поживност≥ наближаЇтьс¤ до м'¤са, тому що м≥стить у середньому 17% повноц≥нних, добре засвоюваних б≥лк≥в, а також легко засвоюваний жир, в≥дсоток ¤кого коливаЇтьс¤ в значних межах. Ќа п≥вноч≥ Ї райони, де собак годують вин¤тково рибою, ¤к св≥жою, так ≥ консервованою (мороженою, в'¤леною, заквашеною ≥ т.п.).
¬елику рибу перед вар≥нн¤м попередньо очищають в≥д к≥сток, др≥бну ж вар¤ть доти, поки к≥стки не розвар¤тьс¤ ≥ не стануть м'¤кими.
–ибне борошно м≥стить 55% б≥лка, багато солей, а також жир. ќсновний же недол≥к в тому, що вона погано засвоюЇтьс¤ собакою. «астосовувати њњ тому випливаЇ в такому ж пор¤дку, ¤к ≥ м'¤сок≥сткове борошно.
оров'¤че молоко м≥стить у середньому 3,4% повноц≥нних, добре засвоюваних б≥лк≥в, 3,7% б≥олог≥чно коштовного жиру, 4,9% молочного цукру, м≥неральн≥ сол≥, а також в≥там≥ни ј, ¬, — и D. ћолоко особливе ц≥нне дл¤ год≥вл≥ щен¤т, щ≥нних сук, а також хворих собак.
—ир - високопоживний ≥ добре засвоюваний корм. ¬≥н м≥стить 14,6-24,8% б≥лка, 0,6-3,7% жиру, 1,2-3,5% вуглевод≥в. «астосовуЇтьс¤ найчаст≥ше собакам у тваринницьких господарствах зам≥сть м'¤са, а також ¤к д≥Їтичний зас≥б хворим собакам.
ћолочн≥ залишки виход¤ть при переробц≥ молока в масло ≥ сир. ћолочний перег≥н - це фактично те ж молоко, але позбавлене жиру, що в≥докремлюють сепаратором. —ироватка, що залишаЇтьс¤ при готуванн≥ сиру ≥ сиру, кр≥м жиру, позбавлена також переважноњ к≥лькост≥ б≥лка. ѕоживна ц≥нн≥сть перегону значно б≥льша, н≥ж молочноњ сироватки. ≤ той ≥ ≥нший продукт може бути кормом дл¤ собак. Ќеобх≥дно т≥льки стежити за тим, щоб вони були св≥жими, незабрудненими й отриман≥ в≥д здорових тварин.
яйц¤ - дуже ц≥нний продукт. ур¤че ¤йце м≥стить 14% б≥лк≥в, 11% жиру, 0,6% вуглевод≥в, 0,9% м≥неральних солей.
« тваринних жир≥в собакам дають у чистому вид≥, головним чином, пр¤жене бичаче сало ≥ риб'¤чий жир. ѕерше додають до корму, ¤кщо в≥н не м≥стить достатньоњ к≥лькост≥ жир≥в, а останн≥й - ¤к зас≥б, багатий в≥там≥нами ј и D.
орм рослинного походженн¤. « продукт≥в рослинного походженн¤ дл¤ год≥вл≥ собак застосовують: 1) хл≥б ≥ крупи, 2) зерна бобових рослин, 3) залишки техн≥чних виробництв ≥ 4) овоч≥ ≥ коренеплоди.
’л≥б ≥ крупи (особливо останн≥) Ї кращими джерелами вуглевод≥в дл¤ собак. ƒл¤ год≥вл≥ собак застосовують ¤к житн≥й, так ≥ пшеничний хл≥б, ≥нод≥ розмочений у суп≥ або молоц≥. „им менше хл≥б м≥стить отрубей, чим в≥н менш кислий ≥ чим краще випечений, тим в≥н полезней дл¤ собаки.
рупи в пор≥вн¤нн≥ з хл≥бом значно багач≥ вуглеводами. ѓх дають собакам т≥льки у вареному вид≥. ” корм собакам застосовують звичайно в≥вс¤н≥, перлов≥, ¤чну крупи ≥ пшоно. Ќайчаст≥ше вар¤ть собакам в≥вс¤ну крупу, або в≥вс¤нку. ” пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крупами в≥вс¤нка м≥стить б≥льшу к≥льк≥сть жиру (до 6%) ≥ менш набридаЇ собакам при тривал≥й год≥вл≥. ¬≥вс¤ну крупу перед вар≥нн¤м необх≥дно дробити або розмочувати, ≥накше вона погано переварюЇтьс¤.
« меншою охотою поњдають собаки ¤чм≥нн≥ крупи - перлову ≥ ¤чну. ÷≥ крупи тому найкраще варити в сум≥ш≥ з пшоном або в≥вс¤нкою. як д≥Їтичний продукт дл¤ год≥вл≥ собак застосовують манну крупу й особливо рис, що добре розварюЇтьс¤, легко засвоюЇтьс¤ ≥ не дратуЇ кишечник.
«ерна бобових, а саме: горох, квасол¤, сочевиц¤ ≥ со¤, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д круп меншим зм≥стом вуглевод≥в, але зате високим зм≥стом б≥лк≥в (26-34%). ѕоживн≥ речовини, що м≥ст¤тьс¤ в зернах бобових, важко переварюютьс¤ ≥ погано засвоюютьс¤ орган≥змом. ” зв'¤зку з цим зерна бобових при на¤вност≥ круп р≥дко застосовують дл¤ год≥вл≥ собак. ѕри вимушен≥й год≥вл≥ ними зерна бобових необх≥дно молоти або дробити ≥ добре розварювати. ƒобова дача њх не повинна перевищувати 100 г.ќвоч≥ ≥ коренеплоди це продукти, що м≥ст¤ть вуглеводи, в≥там≥ни —, ≈ ≥ в≥там≥ни комплексу ¬, пров≥там≥н ј, мають велику поживну ц≥нн≥сть.
ормов≥ сум≥ш≥. ƒл¤ год≥вл≥ собак в умовах, що позбавл¤Ї можливост≥ готуванн¤ корм≥в, користуютьс¤ кормовими сум≥шами. ¬они забезпечують собакам повноц≥нне харчуванн¤, зручн≥ дл¤ збереженн¤ ≥ перевезень, а також в≥дн≥мають мало часу на обробку. ƒо складу сум≥ш≥ ("пеммикан") вход¤ть у середньому 30% жиру морського зв≥ра, 40% м'¤са ≥ 30% борошна. ћожна готувати сум≥ш≥ наступного складу: 32% рибного борошна, 57% в≥вс¤нки, 2% тварини жиру, 8% сушеноњ картопл≥ ≥ 1% сол≥ або 29% шкварки, 61% в≥вс¤нки, 1% жиру, 8% сушеноњ картопл≥ ≥ 1% сол≥. ѕеред год≥влею кожну порц≥ю сум≥ш≥ заварюють крутим окропом у к≥лькост≥ 2-2,5 л, вихолоджують ≥ в такому вид≥ дають собац≥. ¬≥вс¤нку дл¤ готуванн¤ кормових сум≥шей необх≥дно завжди брати дроблену. ѕри тривал≥й год≥вл≥ ними сум≥ш≥ в≥там≥низують.
” корм собакам можуть бути використан≥ також кухонн≥ залишки ≥ залишки в≥д людського столу. Ќеобх≥дно т≥льки стежити, щоб останн≥ не м≥стили кислот, др≥бних гострих к≥сток ≥ не були з≥псован≥. ѕеред дачею собац≥ залишки повинн≥ бути проварен≥.
«агальна потреба собаки в корм≥. орм, отриманий собакою, повинен поповнювати вс≥ енергетичн≥ ≥ матер≥альн≥ витрати њњ орган≥зму, зв'¤зан≥ з п≥дтримкою житт¤ ≥ роботою, ≥, кр≥м того, забезпечити нормальний р≥ст ≥ розвиток молодн¤ков≥, правильний розвиток плоду в орган≥зм≥ щ≥нноњ суки, продукуванн¤ достатньоњ к≥лькост≥ молока в корм'¤чих сук. якщо собаку годують недостатньо, то матер≥альн≥ втрати њњ орган≥зму ц≥лком не заповнюютьс¤. “акий собака худне, слабшаЇ ≥ легше п≥ддаЇтьс¤ захворюванн¤м. ѕерегодовувати собаку теж недобре. «айвий корм перевантажуЇ органи травленн¤, викликаЇ у тварини ожир≥нн¤, зниженн¤ пл≥дност≥ ≥ працездатност≥ й економ≥чно не виправдуЇтьс¤. —обац≥ варто давати ст≥льки корму, ск≥льки необх≥дно дл¤ в≥дшкодуванн¤ вс≥х њњ витрат.
≈нергетичн≥ витрати собаки. ѕро загальн≥ витрати собаки суд¤ть по њњ енергетичних витратах, по загальн≥й к≥лькост≥ виробленоњ нею теплоти. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що вс≥ основн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в орган≥зм≥ тварини, ¤вл¤ють собою процеси окислюванн¤, що викликають утворенн¤ теплоти; мускульна робота теж перетворюЇтьс¤ в теплоту. “еплова енерг≥¤ вим≥р¤Їтьс¤ у великих калор≥¤х. ќдна велика калор≥¤ - це к≥льк≥сть теплоти, необх≥дне, щоб нагр≥ти 1 кг води на 1 —.
≈нергетичн≥ витрати собаки не завжди однаков≥ ≥ залежать в≥д р≥зних причин: ваги собаки, температури навколишнього середовища, стану шерстного покриву, а також у залежност≥ в≥д стат≥, в≥ку, конституц≥њ, к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ прийн¤тоњ њж≥, зв'¤заноњ з цим ≥нтенсивност≥ травленн¤ ≥, нарешт≥, в≥д роботи.
„им б≥льше вага т≥ла собаки, тим менше витрати енерг≥њ на 1 кг њњ ваги. —х≥дноЇвропейська в≥вчарка вагою 27,5 кг у спокоњ, при голодуванн≥ ≥ температур≥ середовища 15∞ затрачаЇ дл¤ п≥дтримки життЇвих функц≥й по 41,8 к на кожен к≥лограм своЇњ ваги. „им нижче температура навколишнього середовища, тим б≥льше тепловоњ енерг≥њ виробл¤Їтьс¤ собакою.
” собак з нормальним шерстним покривом при температур≥ навколишнього середовища 20∞ виробл¤Їтьс¤ тепла в орган≥зм≥ ст≥льки ж, ск≥льки в собак з обстриженою вовною при 30∞ температури навколишнього пов≥тр¤.
обел≥ затрачають б≥льше енерг≥њ, чим суки, а молод≥ собаки б≥льше, н≥ж стар≥. ѕо¤снюЇтьс¤ це б≥льш енерг≥йним обм≥ном речовин у кобел≥в ≥ молодих тварин.
—ух≥, мускулист≥ собаки затрачають б≥льше енерг≥њ, чим повн≥ й ожир≥л≥, а собаки, що легко збуджуютьс¤, б≥льше, н≥ж флегматичн≥.
ѕрийом њж≥ викликаЇ посилену д≥¤льн≥сть орган≥в травленн¤; продукти розпаду б≥лка викликають прискоренн¤ процес≥в окислюванн¤ в орган≥зм≥. ” результат≥ цього п≥двищуЇтьс¤ виробництво тепловоњ енерг≥њ. ѕри багат≥й год≥вл≥ к≥льк≥сть теплоти, що виникаЇ в процес≥ травленн¤, наст≥льки зб≥льшуЇтьс¤, що майже перестаЇ залежати в≥д температури зовн≥шнього середовища.
ќсобливо зростають витрати енерг≥њ при робот≥. „им т¤жча робота, тим б≥льше енерг≥њ затрачаЇ собака.
Ќе вс≥ собаки втрачають на однакову роботу однакову к≥лькост≥ енерг≥њ. ≥льк≥сть енерг≥њ, витраченоњ на зроблену роботу, залежить в≥д ступен¤ натренованост≥ тварини, що усуваЇ зайв≥ рухи, в≥д утоми, при ¤к≥й життЇд≥¤льн≥сть орган≥зму сильно знижуЇтьс¤, а також в≥д ≥ндив≥дуальних властивостей тварини - породи, конституц≥њ ≥ т.п.
Ќорми год≥вл≥ службових собак. алор≥йн≥сть корму, що поњдаЇ собака, повинна покривати витрату енерг≥њ в орган≥зм≥. ¬итрата енерг≥њ, ¤к ми вже знаЇмо, не однаковий дл¤ кожного собаки ≥ залежить в≥д багатьох умов. ¬≥н регулюЇтьс¤ в орган≥зм≥ тварини корою головного мозку.
ќрган≥зм службовоњ собаки (сх≥дноЇвропейська в≥вчарка) середньоњ ваги (27,5 кг) в умовах голодуванн¤, в≥дносного спокою ≥ при температур≥ 15∞ затрачаЇ дл¤ п≥дтримки житт¤ по 41,8 к на кожен к≥лограм живоњ ваги. ÷е значить, що дл¤ п≥дтримки життЇд≥¤льност≥ такого собаки необх≥дно, щоб корм, що поњдаЇтьс¤ нею, насамперед покрив зазначен≥ енергетичн≥ витрати.
“а ж сх≥дноЇвропейська в≥вчарка середньоњ вгодованост≥ вагою 27,5 кг при утриманн≥ у вольЇрах ≥ робот≥ з нею по дресируванню 3-4 години на день, дл¤ в≥дшкодуванн¤ њњ енергетичних витрат повинна одержувати з кормом вул≥тку 2 250 , а узимку 2 750 на добу (у середньому 2 475 , або по 81 в добу на кожен к≥лограм ваги собаки).
Ѕагатор≥чна практика год≥вл≥ собак показала, що службова собака середнього, ваги при середньому службовому навантаженн≥ дл¤ в≥дшкодуванн¤ вс≥х њњ енергетичних витрат повинна одержувати з засвоЇним кормом у добу по 68 к на кожен к≥лограм своЇњ ваги. ÷е означаЇ, що середн≥й р≥чний добовий рац≥он службового собаки вагою 28 кг повинен м≥стити ≥з засвоюваною частиною корму 1 900 . ”л≥тку ц¤ к≥льк≥сть може бути зменшене на 15%, узимку ж зб≥льшено на 15%.
« поживних речовин, що м≥ст¤тьс¤ в кормах, поповнити енергетичн≥ витрати собаки можуть т≥льки б≥лки, жири ≥ вуглеводи. ѕри розпад≥ в орган≥зм≥ кожен грам б≥лка утворить 4,1 тепла, кожен грам вуглеводу - теж 4,1 , а кожен грам жиру - 9,3 . «наючи х≥м≥чний склад корм≥в, в≥дсоток в≥дход≥в при њхн≥й обробц≥ ≥ втрати на незасвоюван≥сть, можна обчислити, ск≥льки енерг≥њ можна в≥дшкодувати орган≥змов≥ собаки використовуючи ту або ≥ншу к≥льк≥сть даного корму.
ормов≥ рац≥они повинн≥ задовольн¤ти потреби собаки не т≥льки по загальн≥й калор≥йност≥, але ≥ по вм≥сту найважлив≥ших поживних речовин: б≥лк≥в, особливо повноц≥нних, жир≥в, м≥неральних речовин ≥ в≥там≥н≥в. ƒобовий рац≥он повинний м≥стити не менше 4 г засвоюваного б≥лка на кожен к≥лограм ваги собаки, причому не менше третини б≥лка собака повинна отримувати з кормами тваринного походженн¤, ¤к найб≥льш повноц≥нними. —обака повинна одержувати в добу не менше 1 г тваринного жиру на кожен к≥лограм своЇњ ваги.
” рац≥онах, складених ≥з сум≥ш≥ тваринних ≥ рослинних корм≥в, м≥неральн≥ речовини м≥ст¤тьс¤ в к≥лькост¤х, достатн≥х дл¤ службового собаки. ѕрактично приходитьс¤ додавати т≥льки поварену с≥ль з розрахунку по 15-20 г на добу. ѕри недостач≥ в рац≥он≥ в≥там≥н≥в њх спец≥ально додають до корму.
ѕриведен≥ розрахунки в≥днос¤тьс¤ до год≥вл≥ службового собаки середньоњ ваги при середн≥м робочому навантаженн≥. ƒл¤ год≥вл≥ щ≥нних ≥ сук, що годують молодн¤к, добову норму зм≥нюють у залежност≥, в≥д ф≥з≥олог≥чних особливостей т≥Їњ або ≥ншоњ категор≥њ собак.ў≥нна сука з четвертого тижн¤ щ≥нност≥ повинна одержувати добовий рац≥он, що м≥стить на 50% б≥льше калор≥й, чим звичайний, п≥двищену к≥льк≥сть повноц≥нних б≥лк≥в кальц≥ю, фосфору, зал≥за, а також в≥там≥н≥в ј, D ≥ комплексу ¬.
—ука, що кормить маЇ потребу в додатковому корм≥ дл¤ утворенн¤ молока. ƒл¤ виробленн¤ молока собац≥ необх≥дно щодн¤ давати додатково корм, багатий повноц≥нними б≥лками, сол¤ми ≥ в≥там≥нами, загальною калор≥йн≥стю 1 000 .—кладанн¤ кормових рац≥он≥в. ѕри складанн≥ кормового рац≥ону, тобто добового набору корм≥в, необх≥дно п≥дбирати так≥, котр≥ охоче поњдаЇ собака.
ѕ≥д≥бравши корм, треба врахувати, ск≥льки ≥ ¤к≥ поживн≥ речовини утримуЇтьс¤ в кожному ≥з них, ¤ка його калор≥йн≥сть ≥ середн≥й в≥дсоток в≥дход≥в при обробц≥. ƒл¤ цього користуютьс¤ готовими таблиц¤ми. ористуючись таблицею, обчислюють, ск≥льки м≥ститьс¤ в кожному ≥з корм≥в б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в, а також його калор≥йн≥сть. « отриманих даних в≥дн≥мають втрати на в≥дходи ≥ незасвоюван≥сть. ” п≥дсумку одержують, ск≥льки ≥ ¤к≥ поживн≥ речовини буде засвоЇно собакою в≥д уз¤тоњ к≥лькост≥ кожного корму ≥ рац≥ону в ц≥лому ≥ ск≥льки калор≥й одержить собака з засвоЇними речовинами. ѕро в≥там≥нний ≥ сольовий склад корм≥в суд¤ть окремо.як≥сть продукт≥в. ” корм собац≥ варто давати т≥льки добро¤к≥сн≥ корми.
Ќедобро¤к≥сне м'¤со можна визначити по затхлому або гнильному запаху, ¤кий легше всього ви¤вити в д≥л¤нках, що прил¤гають до к≥сток, по в'¤лому ≥ мокрому вигл¤д≥, на¤вност≥ в сполучн≥й тканин≥ слизуватоњ маси. ” з≥псованому м'¤с≥ жир мазкий, салистый, а мозок трубчастих к≥ст р≥дкий або кров'¤нистий. ўоб м'¤со не послужило джерелом зараженн¤ собаки глистами, не можна скормлювати њм м'¤со, уражене ф≥ннозом (крупкою), ≥ внутр≥шн≥ органи з ех≥нококовими м≥хурами. —винина повинна бути благополучна по трих≥нельоз≥.
Ќепридатну дл¤ год≥вл≥ собак рибу можна розр≥знити по роздутому живот≥, кислому, гнильному або затхлому запахов≥, матов≥й лусц≥, покритою слизом, брудному кольоров≥ жабер, мутн≥й роговиц≥ ≥ в'¤лому, легко в≥докремлюваному в≥д к≥сток м'¤су темного або с≥рого кольору. —ира риба часто буваЇ причиною зараженн¤ собак глистами, тому њњ в сирому вид≥ краще собакам не давати.
рупа не повинна мати затхлого запаху, кислого або г≥ркого смаку (за вин¤тком в≥вс¤ноњ крупи ≥ пшона, що можуть мати слабкий присмак г≥ркоти, що залежить в≥д п≥двищеного в≥сту в них жиру), ≥ не м≥стити шк≥дливих дом≥шок.
ќвоч≥ не повинн≥ бути в'¤лими, гнилими або пл≥сн¤вими.√отуванн¤ корму. ѕри готуванн≥ корму необх≥дно прагнути до того, щоб обробка його не викликала втрати складових частин, особливо солей ≥ в≥там≥н≥в, ≥ полегшила б засвоЇнн¤ корму.
—ир≥ продукти безумовно багатш≥ в≥там≥нами, чим варен≥. ѕроте њх усе-таки треба варити. ¬ар≥нн¤ убиваЇ бактер≥њ ≥ ¤йц¤ глист, перетворюЇ крохмаль у легше засвоюваний перетравний крохмальний клейстер, а в рослинн≥й њж≥, кр≥м того, розм'¤кшуЇ кл≥тковину ≥ тим самим полегшуЇ доступ травних сок≥в до поживних речовин. ¬ар≥нн¤ не знищуЇ ус≥х в≥там≥н≥в. јктивн≥сть останн≥х при ум≥лому вар≥нн≥ можна зберегти.
ўоб продукти при обробц≥ перед вар≥нн¤м ≥ п≥д час самого вар≥нн¤ не втрачали своњх ¤костей ≥ принесли б собакам б≥льше корист≥, необх≥дно дотримуватис¤ наступних правил.
ћ'¤со обмивають у чист≥й, холодн≥й вод≥ ≥ закладають його в казан або каструлю ц≥лим шматком. якщо корм готують дл¤ дек≥лькох собак, м'¤со розрубують на шматки вагою не б≥льше 1 кг. ћити м'¤со в гор¤ч≥й вод≥ не можна, тому що при цьому з нього в≥ддал¤Їтьс¤ частина дуже ц≥нних б≥лк≥в ≥ солей. Ќе можна також закладати м'¤со дл¤ вар≥нн¤ в кипл¤чу воду. ” цьому випадку на поверхн≥ м'¤са згортаютьс¤ б≥лки ≥ заважають виваренню з м'¤са екстрактивних ≥ поживних речовин. якщо ж вода з м'¤сом, що знаходитьс¤ в н≥й, нагр≥ваЇтьс¤ поступово, екстрактивн≥ ≥ поживн≥ речовини з м'¤са виварюютьс¤ найб≥льше повно ≥ бульйон виходить наваристим ≥ ароматним.
—в≥же м'¤со перед закладкою в казан не сл≥д довго вимочувати, тому що в≥д цього воно значно утрачаЇ своњ поживн≥ ≥ смаков≥ властивост≥. якщо вимите м'¤со не в≥дразу закладають у казан, то його кладуть у чистий посуд, а при закладц≥ в казан сюди ж зливають ≥ весь с≥к, що вит≥к з м'¤са.
—олонину перед вар≥нн¤м ретельно вимочують щоб уникнути сольового отруЇнн¤ собак. “ривал≥сть вимочуванн¤ залежить в≥д м≥цност≥ засолу солонини, величини шматк≥в, що вимочуютьс¤, ≥ частоти зм≥ни води. ƒл¤ вимочуванн¤ солонину розр≥зають на невелик≥ шматки, пом≥щають у судину з матер≥алу, що не окисл¤Їтьс¤, ≥ заливають водою приблизно з розрахунку 2 л води на 1 кг солонини. „ерез кожн≥ 2-3 години воду зм≥нюють. ¬имочуванн¤ триваЇ 20-24 години. „им менше шматки ≥ чим част≥ше зм≥нюють воду, тим скор≥ше в≥ддал¤Їтьс¤ с≥ль. ¬имочуванн¤ прискорюЇтьс¤ також, ¤кщо в шматках солонини зробити р¤д надр≥з≥в.
—олонину можна вимочувати, пом≥стивши невелик≥ шматки м'¤са в плетений кошик ≥ зануривши нењ в р≥ку. “ерм≥н вимочуванн¤ в таких випадках скорочують до 6-8 годин. Ќеобх≥дно пам'¤тати, що втрати поживних речовин при вимочуванн≥ солонини складають приблизно 10%.
ѕри вар≥нн≥ великоњ риби се очищають в≥д луски, потрошать, видал¤ють плавц≥, хв≥ст ≥ голову, розр≥зають уздовж спини навп≥л ≥ вибирають к≥сти, промивають у вод≥, р≥жуть на шматки ≥ п≥сл¤ цього закладають у казан.
—олону рибу необх≥дно попередньо гарненько вимочити, дл¤ чого њњ насамперед на 30-40 хвилин занурюють у холодну воду. ѕ≥сл¤ цього рибу очищають в≥д луски, обрубують голову, хв≥ст ≥ плавц≥, розр≥зають на шматки, пом≥щають у судину ≥ заливають водою так, щоб вона покривала шматки сантиметр≥в на 20. –ибу вимочують добу, зм≥нюючи воду через кожн≥ 2-3 години. ѕроцес вимочуванн¤ можна прискорити, ¤кщо розр≥зати рибу на др≥бн≥ шматки ≥ вимочувати њх у проточн≥й вод≥. ¬имочена риба дуже швидко псуЇтьс¤, тому њњ не можна залишати в такому вид≥ на тривалий час, а варто негайно зварити.
ƒр≥бну рибу або рибн≥ в≥дходи треба розварювати до такого стану, поки к≥сти стануть м'¤кими, розсипчастими.
рупов≥ перебирають, промивають ≥ попередньо замочують у невелик≥й к≥лькост≥ води. ” вод≥ крупа розбухаЇ ≥ краще розварюЇтьс¤. ¬≥вс¤ну ≥ ¤чну крупу розмочують прот¤гом трьох годин, а рис значно довше - до 12 годин. ” казан крупи закладають разом ≥з залишком води, у ¤к≥й вона розмочувалас¤, щоб зберегти в≥там≥ни ч сол≥, що перейшли у воду.
артоплю перебирають, обмивають в≥д бруду, очищають в≥д шк≥рки, п≥сл¤ цього знову промивають, розр≥зають на шматки, щоб в≥н легше розваривс¤, ≥ закладають у казан. ѕри чищенн≥ картопл≥ треба намагатис¤ зменшити к≥льк≥сть в≥дход≥в, тому що поверхнев≥ шари картопл≥ найб≥льш багат≥ в≥там≥нами. ƒовго вимочувати перед варкоњ очищена картоплю не сл≥д, тому що при цьому губитьс¤ частина солей ≥ в≥там≥н≥в. якщо очищену картоплю в≥дразу варити неможливо, то њњ заливають водою. ѕри цьому треба пам'¤тати, що картопл¤ повинна бути ц≥лим, вода - холодноњ ≥ що тримати у вод≥ картоплю сл≥д не б≥льше 2-4 годин. ”л≥тку дуже важливо стежити, щоб вода не нагр≥валас¤, тому що в тепл≥й вод≥ картопл¤ може прокисати. ” казан картоплю закладають разом з водою, у ¤к≥й вона збер≥гавс¤. якщо картопл¤ морожена, њњ на короткий час опускають у гар¤чу воду, щоб розмерзс¤ верхн≥й шар. ѕ≥сл¤ цього картоплю швидко очищають, р≥жуть на шматки ≥ негайно ж вар¤ть.
ћоркву ≥ бур¤к не сл≥д вимочувати; њх обмивають, зскр≥бають (морква) або зр≥зують (у бур¤ка) шк≥рочку, труть на тертц≥ ≥ додають у кожен бачок при розлив≥ корму. ћоркву ≥ бур¤к краще не варити з метою збереженн¤ в них в≥там≥н≥в.
Ѕадилл¤ городн≥х культур ≥ дикоростучу зелень (кропиву, лободу ≥ т.п.) ретельно перебирають миють у холодн≥й вод≥, подр≥бнюють ≥ закладають у казан.
¬ар≥нн¤ корму виробл¤Їтьс¤ в наступному пор¤дку. —початку вар¤ть м'¤сний бульйон. ƒл¤ цього м'¤со закладають у казан (каструлю), наповнений холодною водою, ≥ кип'¤т¤ть на невеликому вогн≥, поки воно не зваритьс¤ ≥ не вийде гарний бульйон. ѕ≥сл¤ цього м'¤со виймають ≥ в казан засипають крупов≥. ¬ийн¤те з бульйону м'¤со р≥жуть на порц≥њ ≥ розкладають по бачках перед розливом у них готового корму або п≥д час самого розливу. артопл¤, овоч≥, бадилл¤ ≥ дикоростучу зелень закладають у казан за 30-40 хвилин до готовност≥ супу. якщо в рац≥он собаки входить жир, його розтоплюють ≥ вливають у казан негайно ж п≥сл¤ закладки овоч≥в ≥ зелен≥. “онкий верхн≥й шар, що утворитьс¤ над супом, жиру заважаЇ проникненню кисню з пов≥тр¤ ≥ руйнуванню в≥там≥ну —. —≥ль кладуть не ран≥ше чим за 30 хвилин до готовност≥ корму, тому що вона маЇ здатн≥сть затримувати вилуговуванн¤ продукт≥в, що вар¤тьс¤. ѕри готуванн≥ супу ≥з солонини с≥ль не кладуть. ¬ар≥нн¤ продовжують доти, поки не утворитьс¤ нап≥вгустий суп. ќстанн≥й готують з розрахунку двох л≥тр≥в на собаку. якщо при вар≥нн≥ викип≥ло багато води, њњ треба додати. Ќеобх≥дно використовувати дл¤ цього кипл¤чу воду, а не холодну, з ¤кою у казан може бути занесений кисень. «варену картоплю перед роздачею корму собакам треба роз≥м'¤ти, ≥накше вона погано переварюЇтьс¤ в њхн≥х шлунках. ўе краще картоплю зварити окремо, добре роз≥м'¤ти й у такому вид≥ додати до супу наприк≥нц≥ його готуванн¤.
ўоб зберегти в корм≥ ¤кнайб≥льше в≥там≥н≥в, треба його варити в закритому посуд≥ без доступу пов≥тр¤, тому що головним руйн≥вником де¤ких в≥там≥н≥в при вар≥нн≥, особливо в≥там≥ну «, служить кисень пов≥тр¤. Ќе сл≥д також переварювати продукти корму. ” перевареному ≥ корм≥, що багаторазово п≥д≥гр≥ваЇтьс¤, руйнуЇтьс¤ в≥там≥н ј, кр≥м того, зм≥нюЇтьс¤ смак корму.
ѕерш≥ згустки м'¤сноњ п≥ни, що утворитьс¤ п≥д час вар≥нн¤, м≥ст¤ть частки бруду ≥ повинн≥ бути вилучен≥. ” наступну п≥ну видал¤ти не сл≥д, тому що вона м≥стить частину коштовних б≥лк≥в.
” вход≥в в ус≥ прим≥щенн¤ дл¤ очищенн¤ взутт¤ в≥д бруду настилають ірати ≥ мати.ќрган≥зац≥¤ год≥вл≥. ќдноман≥тна њжа сильно знижуЇ њњ засвоюван≥сть. «в≥дси випливаЇ, що њжу собац≥ треба р≥зноман≥тити. ƒос¤гають цього зм≥ною м'¤сопродукт≥в, круп ≥ овоч≥в. ” м≥сц¤х, де приходитьс¤ годувати багато собак, складають на щотижн¤ спец≥альну розкладку. еруютьс¤ при цьому на¤вн≥стю продукт≥в, покладеними нормами, часом року ≥ завантажен≥стю собак роботою. ” теплий час року ≥ пер≥оди легкоњ роботи рац≥они собак зменшують дл¤ того, щоб за рахунок економ≥њ продукт≥в зб≥льшити рац≥они в зимовий час ≥ в пер≥оди напруженоњ роботи. —кладанн¤ розкладок на тиждень дозвол¤Ї передбачити розмањт≥сть ≥ достатн≥сть год≥вл≥.
ѕриведена розкладка рац≥ону дл¤ собак ≥з середн≥м робочим навантаженн¤м у пер≥од провесни або осен≥. ќдин раз у тиждень собац≥ корисно давати половинну норму м'¤са в сирому вид≥ ћ'¤со при цьому необх≥дно ретельно промити.
орм, що дають собац≥, не повинний бути гар¤чим або дуже холодним, тому що це шк≥дливо в≥дбиваЇ на здоров'њ собаки а ледве теплим, що маЇ температуру парного молока.
орма, приготовлен≥ дл¤ собаки, повинн≥ бути смачн≥ ≥ мати приЇмний по запах.
—мак ≥ запах приготовлених продукт≥в Ї важливими б≥олог≥чними умовами в год≥вл≥ собаки. ¬они впливають на травленн¤, а отже, ≥ на засвоЇнн¤ поживних речовин корму.
ѕ≥д час год≥вл≥ собац≥ повинна бути забезпечена спок≥йна обстановка.
Ќе можна залишати нез'њдений корм до ≥ншого разу. “акий корм може прокисати ≥ викликати захворюванн¤ собаки. “ому не можна варити корм собакам у к≥лькост≥, б≥льшому чим на одну дачу. ѕри год≥вл≥ дек≥лькох собак продукти дл¤ них закладають у казан по Їдин≥й норм≥. ѕри розлив≥, однак, готовоњ њж≥ кожному собац≥ дають порц≥ю в залежност≥ в≥д њњ величини, роботи, апетиту ≥ т.д.
якщо собака утомилас¤, њй перед год≥влею дають попередньо в≥дпочити. —томлена собака шлунковий с≥к вид≥л¤Ї в зменшен≥й к≥лькост≥ ≥ знижен≥й сил≥. «ам≥сть зменшеного вид≥ленн¤ шлункового соку в такого собаки п≥дсилюЇтьс¤ вид≥ленн¤ слизу ≥ травленн¤ знижуЇтьс¤. “акож шк≥дливо пускати собаку в роботу негайно п≥сл¤ прийн¤тт¤ нею корму. —постер≥гаючи за собаками, можна побачити, що, нањвшись, вони звичайно в≥дпочивають у ¤кому-небудь затишному м≥сц≥. ” цьому Ї великий б≥олог≥чний зм≥ст, тому що робота м'¤з≥в в≥двол≥каЇ значну к≥льк≥сть кров≥ з≥ шлунка ≥ кишечнику ≥ тим самим затримуЇ процеси травленн¤, зокрема зменшуЇ вид≥ленн¤ шлункового соку.
ƒосв≥ди показали, що в собаки в результат≥ двох годин пом≥рних рух≥в п≥сл¤ њж≥ нормальне травленн¤ настаЇ т≥льки в п'¤т≥й годин≥, тобто п≥сл¤ трьох годин в≥дпочинку. ѕри посилен≥й робот≥ п≥сл¤ прийому корму травленн¤ ще б≥льше порушуЇтьс¤. ўоб уникнути цього, треба вз¤ти за правило годувати собаку за дв≥ години до роботи, щоб основн≥ процеси в шлунку ≥ кишечнику в≥дбувалис¤ в спок≥йному стан≥.
√одувати собаку необх≥дно два рази в день. ѕри однократн≥й год≥вл≥ вона в≥дразу одержить занадто велику к≥льк≥сть корму, що перевантажить њњ шлунок ≥ викликаЇ надм≥рне його розт¤ганн¤. “реба врахувати також ≥ те, що при год≥вл≥ один раз в. день собака до наступного дн¤ сильно проголодаЇтьс¤, а це може змусити њњ поњдати вс¤к≥ в≥дходи, а також приймати њжу в≥д сторонн≥х, що зовс≥м неприпустимо.
„ас год≥вл≥ собаки встановлюють в залежност≥ в≥д розпор¤дку њњ роботи.“аблиц≥ поживност≥ корм≥в та рац≥он≥в.
zip. - арх≥в (22 )
doc. - документ (205 )