÷≥ль прийому - виробити в собаки ст≥йкий навик безв≥дмовного пошуку людини по його запаху, по команд≥ дресирувальника "сл≥д".
ѕри в≥дпрацьовуванн≥ навику ¤к умовн≥ подразники застосовуЇтьс¤ команда "сл≥д", запах людини, що шукаЇтьс¤, апортований предмет. ќсновним безумовним подразником, що викликаЇ в собаки реакц≥ю руху по сл≥ду, Ї людина (пом≥чник) у момент хватки њњ собакою на к≥нцев≥й точц≥ сл≥ду.
” пор¤дку заохоченн¤ застосовують: команду "добре", ласощ≥ ≥ погладжуванн¤ собаки.
ѕрийом ввод¤ть п≥сл¤ в≥дпрацьовуванн¤ прийом≥в, що встановлюють зв'¤зок дресирувальника ≥з собакою, ≥ п≥сл¤ виробленн¤ в собак навику зац≥кавленого п≥дносу предмет≥в до дресирувальника ≥ виб≥рки речей.
«важаючи на те, що ≥нстинктивне прагненн¤ собаки до пересл≥дуванн¤ зв≥ра, людини й ≥н. Ї уродженим, дресирувальников≥ необх≥дно вс≥л¤ко розвивати цей ≥нстинкт ≥ направл¤ти собаку на активний ≥ безв≥дмовний пошук людини по його сл≥ду р≥зноњ давнини й у р≥зних по складност≥ умовах.
ћетоди ≥ техн≥ка побудови прийому. ƒресируванн¤ собаки прийомов≥ "робота по сл≥ду" провод¤ть в два посл≥довних етапи. Ќа першому у собаки виробл¤Їтьс¤ навик до зац≥кавленого пошуку людини по њњ запаху, у другий - в≥дпрацьовуЇтьс¤ розр≥зненн¤ собакою запах≥в на сл≥д≥.
ѕерший пер≥од. ѕрот¤гом першого пер≥оду дресируванн¤ необх≥дно домогтис¤ в≥д собаки зац≥кавленого принюхуванн¤ до сл≥ду дресирувальника ≥ сторонн≥х ос≥б (пом≥чника), активного проробленн¤ цих сл≥д≥в на всьому шл¤ху, п≥дношенн≥ знайдених предмет≥в ≥ затримц≥ пом≥чника. Ќа початку в≥дпрацьовуванн¤ навику, в цей пер≥од зан¤тт¤ варто проводити ранком, на рос≥, на м≥сцевост≥ з на¤вн≥стю чагарнику ≥ трав'¤ного покриву, при найменш≥й к≥лькост≥ в≥двол≥каючих подразник≥в ≥ особливо запах≥в людей. ÷им створюють найб≥льше полегшен≥ умови дл¤ роботи собаки по сл≥ду.ƒл¤ дос¤гненн¤ найб≥льшого усп≥ху дресирувальник повинний робити допомога собац≥ при вс≥х утрудненн¤х у њњ робот≥ по сл≥ду, не допускати ривк≥в пов≥дцем, не затримувати нењ без нестатку ≥ не в≥дставати в≥д темпу руху при проробленн≥ нею сл≥ду.
ѕрийом провод¤ть так.
ƒресирувальник, приходить на д≥л¤нку дл¤ зан¤ть, прив'¤зуЇ собаку на подовженого пов≥дц¤ ≥ починаЇ грати ≥з собакою, збуджуючи њњ апортованим предметом. ¬икликавши в собаки спробу схопити предмет, пот≥м ≥де в≥д собаки на в≥дстань 75-100 м. (ўоб сл≥д була б≥льш пом≥тним, рекомендуЇтьс¤ йти, волочачи ногами по трав≥.) ѕройшовши в пр¤мому напр¤мку 30-40 м, робить закруглений поворот уб≥к ≥ продовжуЇ рух. Ќа к≥нцев≥й точц≥ в≥дкрито кладе апортований предмет.
ѕоверненн¤ дресирувальника до собаки виробл¤Їтьс¤ строго по прокладеному сл≥ду. ѕри п≥дход≥ до собаки дресирувальник, залучаючи увагу собаки на в≥дсутн≥сть апорту, в≥дв'¤зуЇ њњ, п≥дводить до вих≥дноњ точки сл≥ду ≥ саджаЇ собаку. ѕ≥сл¤ цього, розправивши пов≥дц¤, вимовл¤Ї команду "сл≥д" ≥, нагнувши до земл≥, жестом правоњ руки показуЇ на сл≥д. ƒресирувальник, пов≥льно просуваючись ≥з собакою вперед по сл≥ду, звичайним тоном повторюЇ к≥лька раз≥в команду "сл≥д".
ѕри перш≥й спроб≥ правильного руху по сл≥ду ≥ принюхуванн¤ до нього собаку негайно заохочують командою "добре" ≥ повторюють команду "сл≥д".
якщо собака йде не по сл≥ду ≥ не принюхуЇтьс¤ до нього, дресирувальник, вкорочуючи пов≥дц¤, притримуЇ њњ, вимовл¤Ї команду "сл≥д" ≥, показуючи жестом правоњ руки на сл≥д, нат¤гаЇ пов≥дц¤ вниз ≥ вперед, допомагаючи собац≥ рухатис¤ по сл≥ду трохи перед собою. Ќа к≥нцев≥й точц≥ сл≥ду собаку п≥двод¤ть до залишеного апортованого предмета.
оли собака на к≥нцев≥й точц≥ самост≥йно п≥дн≥маЇ предмет, дресирувальник бере його у собаки, командуючи "дай", ≥ негайно заохочуЇ њњ ласощами ≥ командою "добре", при необх≥дност≥ даЇтьс¤ команда "апорт". ѕ≥сл¤ цього сл≥дуЇ гра ≥з собакою, ≥ њй надаЇтьс¤ в≥льний стан.
Ќа тому самому зан¤тт≥ цей прийом з невеликими пром≥жками часу, у так≥й же посл≥довност≥, повторюють 3-4 рази. ѕоступово ввод¤ть повороти.
ѕриведений метод дресируванн¤ Ї найб≥льш ефективним, тому що пор≥вн¤но швидко настаЇ утворенн¤ умовного рефлексу на команду "сл≥д".
ѕри правильному дотриманн≥ вс≥х елемент≥в побудови цього прийому собака звичайно на 5-6-й день зан¤ть по команд≥ дресирувальника починаЇ принюхуватис¤ до сл≥ду.
ƒе¤к≥ дресирувальники вол≥ють починати роботу по сл≥ду з в≥дходу пом≥чника з попередн≥м дражн≥нн¤м собаки. ÷е веде до зайвого збудженн¤ собаки, що утрудн¤Ї проробку сл≥ду, тому що собака, прагнучи знайти пом≥чника ≥ "порвати" його, не принюхуЇтьс¤ до сл≥ду.
≤нод≥ буваЇ застосовують ≥ наступний метод.
—обаку привчають до другого дресирувальника ≥ вона повинна допускати його до себе ≥ не ви¤вл¤ти злост≥. ѕри в≥дпрацьовуванн≥ прийому перший дресирувальник передаЇ собаку другому дресирувальников≥ й ≥де прокладати дл¤ нењ сл≥д довжиною до 300 м з 2-3 кутами; з к≥нцевоњ точки свого сл≥ду в≥н до собаки не повертаЇтьс¤. ƒругий дресирувальник, зачекавши 15-20 хвилин, бере собаку на пов≥дц¤ ≥ пускаЇ њњ по сл≥ду першого дресирувальника зазначеним вище методом. ÷им методом виробл¤ють у собаки гарний навик роботи по сл≥ду з кутами ≥ в≥дт¤гненн¤м часу. ¬≥н полегшуЇ дресируванн¤ собаки на пошук по "чужому" сл≥ду.
як т≥льки собака ч≥тко ≥ зац≥кавлено буде проробл¤ти сл≥ди дресирувальника й у нењ утворитьс¤ зв'¤зок м≥ж командою "сл≥д" ≥ запахом, необх≥дно переходити до проробленн¤ "чужих" сл≥д≥в також у полегшених умовах.
ѕрийом будують так: дресирувальник прив'¤зуЇ собаку ≥ кладе б≥л¤ нењ апортований предмет з таким розрахунком, щоб вона не могла його д≥стати. „ерез 2-3 хвилини через укритт¤ до собаки спок≥йно п≥дходить про≥нструктований пом≥чник, забираЇ лежачий предмет ≥ ≥де в≥д нењ на 50-100 м, прагнучи залишити за собою ¤сно видимий сл≥д. Ќаприк≥нц≥ сл≥ду робить закруглений поворот ≥ ховаЇтьс¤ за укритт¤м. ѕ≥сл¤ цього дресирувальник в≥дв'¤зуЇ собаку, п≥дводить њњ до вих≥дноњ точки сл≥ду ≥ саджаЇ. –озправивши пов≥дц¤, вимовл¤Ї команду "сл≥д" ≥ жестом правоњ руки показуЇ на сл≥д. як т≥льки собака стала принюхуватис¤ ≥ п≥шла по сл≥ду, команду повторюють.
ѕри п≥дход≥ до к≥нцевоњ точки дресирувальник п≥дводить собаку до апортованого предмета, що лежить б≥л¤ пом≥чника, ≥ по команд≥ "апорт" примушуЇ собаку, вз¤ти р≥ч, не збуджуючи собаку на пом≥чника. «аохотивши собаку, дресирувальник веде њњ за укритт¤, а пом≥чник залишаЇтьс¤ на м≥сц≥.
ѕ≥сл¤ р¤ду таких сполучень, коли собака буде проробл¤ти сл≥д пом≥чника зац≥кавлена природн≥м чутт¤м, необх≥дно подальше проробленн¤ сл≥д≥в робити в сполученн≥ з затримкою пом≥чника на сл≥д≥.
Ќапередодн≥ проробленн¤ таких сл≥д≥в вводитьс¤ в≥дпрацьовуванн¤ прийом≥в розвитку злост≥ ≥ затримки.
” момент затримки ≥нсценують боротьбу пом≥чника ≥з собакою. ѕом≥чник "вириваЇтьс¤" в≥д собаки ≥ т≥каЇ, прокладаючи такий же сл≥д, ¤к ≥ в першому випадку. ƒавши можлив≥сть сховатис¤ пом≥чников≥, собаку вдруге пускають по сл≥ду; цю вправу при кожному зан¤тт≥ повторюють два-три разу.
ƒл¤ собак збудливого типу, що кидаютьс¤ за пом≥чником ¤к ≥ при пуску на затримку, необх≥дно прокладку сл≥д≥в робити на б≥льш закрит≥й м≥сцевост≥ дл¤ того, щоб собака не м≥г бачити пом≥чника, що ≥де, ≥ не дражнити њњ.
Ќа виробленн¤ в собаки "зац≥кавленост≥" до принюхуванн≥ до сл≥ду дресирувальника ≥ пом≥чника ≥ навику активного проробленн¤ цих сл≥д≥в у полегшених умовах, давниною 20-30 хвилин, на дистанц≥ю одного к≥лометра, дл¤ б≥льшост≥ собак досить не б≥льш одного м≥с¤ц¤ регул¤рних зан¤ть.
¬ м≥ру п≥дготовленост≥ собаки поступово ввод¤ть ускладненн¤ сл≥ду. «ам≥сть одного закругленого кута робл¤ть один-два
тупих кута, кут наприк≥нц≥ сл≥ду залишаЇтьс¤ закругленим , в≥дстань дресирувальника в≥д собаки зб≥льшують, ≥ собаку менше стримують у темп≥ руху.
ƒовжину сл≥ду поступово зб≥льшують до 200-600 м. „ас пуску собаки на сл≥д в≥дт¤гаЇтьс¤ до 10-30 м. ‘орму сл≥ду ≥ характер кут≥в зм≥нюють, прокладають сл≥д з дек≥лькома
пр¤мими або гострими кутами. Ќа сл≥д≥ за кутами ≥ поворотами пом≥чник кладе р≥зн≥ предмети, що собака повинен п≥дносити до дресирувальника.
ѕ≥д час роботи собаки по сл≥ду в ускладнених умовах особлива увага дресирувальника повинна бути звернена на ч≥тк≥сть
проробленн¤ собакою кут≥в на сл≥д≥, що дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом притримки собаки пов≥дцем при п≥дход≥ њњ до кут≥в ≥ допомогою з боку дресирувальника в момент проскакуванн¤ кута.
¬арто пам'¤тати, що часте стримуванн¤ собаки перед кутами може привести до утворенн¤ небажаного зв'¤зку. —обака при притримуванн≥ пов≥дцем, не принюхуючись до сл≥ду, буде робити повороти в сторони. ўоб уникнути цього необх≥дно в ход≥ проробленн¤ сл≥ду пер≥одично практикувати стримуванн¤ собаки ≥ при рус≥ њњ по пр¤мому напр¤мку.ѕри подальшому дресируванн≥, у тих випадках, коли собака проб≥гаЇ кут сл≥ду, необх≥дно, не застосовуючи д≥њ пов≥дцем, собаку повертати до кута сл≥ду ≥ направл¤ти на сл≥д.
ѕри робот≥ по сл≥ду на гострих кутах собака дуже часто не доходить до к≥нц¤ кута ≥ зр≥зуЇ його. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док того, що собака, зачувши б≥льш сильний запах з наступноњ л≥н≥њ сл≥ду, в≥льно переключаЇтьс¤ на нього ≥ продовжуЇ подальше проробленн¤ сл≥ду.
ѕрактичноњ необх≥дност≥ проробленн¤ сл≥ду до к≥нц¤ кута нема, тому в цих випадках жадати в≥д собаки повного проробленн¤ кут≥в не сл≥д.
оли собака по команд≥ "сл≥д" буде самост≥йно в≥дшукувати з вих≥дноњ точки сл≥ду ≥ ч≥тко проробл¤ти сл≥ди, рекомендуЇтьс¤ пускати собаку на вих≥дну точку сл≥ду п≥д р≥зними кутами.
÷ей навик будують так: дресирувальник, не доход¤чи 5-10 м до початковоњ точки сл≥ду, пускаЇ собаку на сл≥д по командах "нюхай" ≥ "сл≥д" по жесту - показ правою рукою уб≥к вих≥дноњ точки. як т≥льки собака знайшов сл≥д, в≥дразу ж вимовл¤ють команди "добре", "сл≥д" ≥ продовжують його проробленн¤.
якщо ж собака йде неправильно ≥ не знаходить вих≥дну точку, дресирувальник рухаЇтьс¤ ≥з собакою до вих≥дноњ точки ≥ направл¤Ї собаку на сл≥д, повторюючи команди.
¬иробивши в собаки навик самост≥йно ви¤вл¤ти сл≥ди на невеликих д≥л¤нках, приступають до подальшого в≥дпрацьовуванн¤ прийому самост≥йного знаходженн¤ собакою сл≥ду шл¤хом обшуку м≥сцевост≥ на д≥л¤нц≥ 40-50 м.
ќдночасно з цим проход¤ть ≥ в≥дпрацьовуванн¤ самост≥йного визначенн¤ собакою напр¤мку сл≥ду. ѕрактично це робл¤ть так: дресирувальник пускаЇ собаку на л≥н≥ю сл≥ду п≥д р≥зними кутами. якщо собака, намагаЇтьс¤ йти по сл≥ду в напр¤мку вих≥дноњ точки, тобто по зворотному сл≥д≥, то њњ направл¤ють уб≥к к≥нцевоњ точки сл≥ду. ѕри к≥лькаразовому повторенн≥ таких вправ собака буде самост≥йно в≥дшукувати ≥ проробл¤ти сл≥д у напр¤мку його к≥нцевоњ точки.
ѕор¤д з ≥ншими формами сл≥ду необх≥дно практикувати прокладку петлевидноњ л≥н≥њ сл≥ду. ÷е маЇ ≥стотне значенн¤ дл¤ удосконаленн¤ навику собаки працювати по сл≥ду р≥зних форм.
ћетоди дресируванн¤ собаки по петлевидним сл≥дах н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д описаних ран≥ше. ¬арто т≥льки вказати на те, що ¤кщо петл≥ будуть сходитис¤ м≥ж собою дуже близько, собака буде йти або по пр¤моњ л≥н≥њ, або трохи зигзагообразно, у залежност≥ в≥д сили ≥ напр¤мку в≥тру.
¬≥тер при будь-¤к≥й форм≥ сл≥д≥в варто вважати ускладнюючим фактором. “ому дресирувальник повинен враховувати це при кожн≥м зан¤тт≥ ≥з собакою.
ѕри б≥чному в≥тр≥ собака в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д л≥н≥њ сл≥ду уб≥к напр¤мку в≥тру. ѕри зустр≥чному в≥тр≥ собака йде по сл≥ду, ¤к правило, "верхн≥м чутт¤м", менше принюхуючись до сл≥ду на ірунт≥. ” таких випадках недостатньо п≥дготовлен≥ собаки часто проб≥гають кути, а ≥нод≥ ≥ збиваютьс¤ з≥ сл≥ду. “ому при перв≥сному дресируванн≥ необх≥дно дресируванн¤ собаки проводити при легкому поб≥жному в≥тр≥ ≥ лише п≥сл¤ цього переходити до роботи при б≥чному ≥ зустр≥чному в≥тр≥. “акож необх≥дно враховувати ≥ силу в≥тру. —початку роботу собаки по сл≥ду варто проводити при середньому по сил≥ в≥тр≥, поступово переход¤чи до сильного.
ѕор¤д з поступовим ускладненн¤м форми сл≥д≥в, њхньоњ довжини ≥ давнини, ввод¤ть поступово й ≥нш≥ ускладненн¤, ¤к то: зм≥на характеру м≥сцевост≥ (в≥дкритого, закритого ≥ перес≥чена), характеру ірунту (оранка, косовиц¤, тропи ≥ т.д.).
–обота по сл≥ду проводитьс¤ при р≥зн≥й погод≥ й у р≥зний час доби: ранком, вноч≥ ≥ вдень. „асто зм≥нюють пом≥чник≥в.
¬с≥ ускладненн¤ повинн≥ вводитис¤ поступово й у залежност≥ в≥д п≥дготовленост≥ собаки.
” першому пер≥од≥ дресируванн¤ необх≥дно довести роботу собаки по сл≥ду довжиною 1,5-2 км ≥ давниною до одн≥Їњ години, при р≥зних кутах. ¬≥дробити виб≥рку людини по сл≥ду з групи ≥ п≥дготувати собаку до виб≥рки шуканого сл≥ду з р¤ду ≥нших сл≥д≥в, а також в≥дробити безв≥дмовн≥сть проробленн¤ сл≥д≥в ≥ ч≥тк≥сть розходженн¤ запах≥в.
ѕор¤д з цим на першому етап≥ необх≥дно домогтис¤ ч≥ткоњ виб≥рки собакою "чужих" речей з 4-6 запахами.ƒругий етап. «адачею цього етапу дресируванн¤ Ї виробленн¤ в собаки навику розр≥зненн¤ запаху на сл≥д≥.
«а цей етап дресируванн¤ дос¤гаЇтьс¤ безв≥дмовн≥сть проробленн¤ собакою перес≥чених сл≥д≥в, ч≥тке розходженн¤ запах≥в ≥ виб≥рка шуканого сл≥ду з р¤ду ≥нших сл≥д≥в.
Ќа початку дресируванн¤ собаки в цей пер≥од уводитьс¤ перетинанн¤ основного (шуканого) сл≥ду п≥д пр¤мим кутом "чужим" сл≥дом. «ан¤тт¤ провод¤ть рано ранком, або надвеч≥р, при в≥дсутност≥ на м≥сцевост≥ ≥нших сл≥д≥в (запах≥в людей).
¬≥дпрацьовуванн¤ цього навику будують так.
ќсновний пом≥чник прокладаЇ сл≥д у зазначеному йому напр¤мку. …ого сл≥д в≥дразу перетинаЇтьс¤ ≥ншою особою. „ерез 15-20 хвилин п≥сл¤ перетинанн¤ сл≥ду дресирувальник пускаЇ собаку на проробленн¤ сл≥ду основного пом≥чника й уважно стежить за повед≥нкум собаки, особливо при п≥дход≥ до перетину. якщо собака переключитьс¤ на сл≥д ≥ншого прокладчика, то дресирувальник затримуЇ њњ на л≥н≥њ перетину, вимовл¤Ї команду "фу", ≥ негайно направл¤Ї њњ на шуканий сл≥д.
¬ м≥ру п≥дготовленост≥ собаки ввод¤ть перетинанн¤ сл≥ду п≥д гострим кутом, а пот≥м поступово робл¤ть б≥льш складн≥ перетини сл≥ду.
ƒо сл≥ду основного прокладчика п≥д пр¤мим кутом йде другий прокладчик. Ќе д≥йшовши до цього сл≥ду 40-50 м, продовжуЇ рух уздовж прокладеного основного сл≥ду, приблизно до половини його дистанц≥њ. ѕ≥сл¤ цього перетинаЇ основний сл≥д ≥, в≥д≥йшовши в≥д нього на 40-50 м (у залежност≥ в≥д в≥тру), продовжуЇ рухатис¤ паралельно до к≥нц¤ основного сл≥ду.
ѕо дос¤гненн≥ зазначеного йому пункту другий пом≥чник ≥де в протилежну сторону.
ƒал≥ вводитьс¤ групове перетинанн¤ сл≥ду. ÷е робл¤ть так.
«а завданн¤м дресирувальника прокладають сл≥д на дистанц≥ю 500-600 м. ѕот≥м до л≥н≥њ сл≥ду з двох стор≥н йдуть два ≥нших пом≥чники ≥ перетинають основний сл≥д п≥д гострим або тупим кутом, приблизно на середин≥ л≥н≥њ ≥ на де¤к≥й в≥дстан≥ один в≥д ≥ншого сл≥ду. ќдночасно основний сл≥д перетинаЇ трет¤ особа. ѕ≥сл¤ цього собаку пускають по сл≥ду. ѕри переключенн≥ собаки на ≥нший сл≥д дресирувальник д≥Ї зазначеним ран≥ше методом.
√рупове перетинанн¤ сл≥ду необх≥дно практикувати в р≥зних умовах м≥сцевост≥, на р≥зному ірунт≥, у р≥зний час доби ≥ при р≥зному стан≥ погоди.
” практиц≥ роботи ≥з собакою можуть зустр≥чатис¤ перерви сл≥ду водою (у р≥ки, озера) або ≥ншими перешкодами.
ѕри перервах сл≥ду водою й ≥ншими перешкодами дресирувальник д≥Ї у такий спос≥б.
ѕри п≥дход≥ до водноњ перешкоди зац≥кавлена в пошуку собака починаЇ шукати сл≥д вздовж берега справа ≥ зл≥ва. ƒресирувальник, знаючи де сл≥д у ц≥Їњ перешкоди перерваний, затримуЇ собаку ≥ переправл¤Їтьс¤ разом ≥з собакою в зручному м≥сц≥ через перешкоду на ≥ншу сторону. ѕерейшовши на протилежний берег у 50-60 м в≥д л≥н≥њ прокладеного сл≥ду, дресирувальник по команд≥ "сл≥д" направл¤Ї собаку уздовж берега до л≥н≥њ сл≥ду ≥ ¤к т≥льки вона знайшла сл≥д, вимовл¤Ї команди "добре", "сл≥д" ≥ т.д.
ѕ≥сл¤ дек≥лькох повторень цього прийому собака буде в≥льно проробл¤ти сл≥ди, перерван≥ водною й ≥ншою перешкодами.
” подальшому дресируванн≥ необх≥дно поступово переходити до самост≥йного проробленн¤ собакою перес≥ченого сл≥ду шл¤хом обшуку м≥сцевост≥. ѕрактично це робитьс¤ так.
ѕрокладаЇтьс¤ перес≥чений сл≥д; дресирувальник, не доход¤чи 50-60 м до вих≥дноњ точки сл≥ду саджаЇ собаку в напр¤мку сл≥ду. –озпустивши пов≥дц¤, дресирувальник вимовл¤Ї команду "шукай" ≥ "сл≥д", робить в≥дпов≥дний жест ≥ пускаЇ собаку на обшук м≥сцевост≥ ≥ в≥дшуканн¤ сл≥ду.
ѕри ви¤вленн≥ собакою сл≥ду ≥ при перш≥й спроб≥ його проробленн¤ негайно сл≥дують команди "добре" ≥ "сл≥д". ƒресирувальник, не в≥дстаючи ≥ не затримуючи собаку, сл≥дкуЇ за нею до повного проробленн¤ сл≥ду.
” тому випадку, коли собака при ви¤вленн≥ сл≥ду робить помилку ≥ йде до вих≥дноњ точки сл≥ду, дресирувальник њњ стримуЇ ≥ направл¤Ї в б≥к сховавс¤ пом≥чника.
ѕ≥сл¤ того, коли собака буде безпомилково працювати по контрольно-перес≥ченому сл≥д≥ в полегшених умовах, необх≥дно переходити до роботи з "сл≥пого" перес≥ченому сл≥дов≥, тобто сл≥дов≥, нев≥домому дресирувальников≥. ѕри робот≥ собаки по таких сл≥дах до дресирувальника пред'¤вл¤ютьс¤ особлив≥ вимоги. Ќеправильне керуванн¤ собакою буде негативно позначатис¤ на ¤кост≥ њњ дресируванн¤.
“ому особливо важливо дресирувальников≥ вивчити повед≥нку собаки на сл≥д≥ до переходу до роботи по "сл≥пим" сл≥дам. ” цей пер≥од робота собаки контролюЇтьс¤ не дресирувальником, а кер≥вником зан¤ть.
—початку "сл≥п≥" сл≥ди прокладають у полегшених умовах м≥сцевост≥, ірунту, часу доби (краще ранком), при слабкому в≥тр≥ ≥ спри¤тлив≥й погод≥. ѕот≥м поступово переход¤ть до роботи в ускладнених умовах. ¬водитьс¤ виб≥рка людини з групи ≥нших ос≥б безпосередньо по сл≥ду.
–обл¤ть це так.
ѕрокладаЇтьс¤ сл≥д довжиною в 200-250 м ≥ через 10-15 хвилин пускають собаку. ѕроробленн¤ такого сл≥ду прот≥каЇ швидко. Ќаздогнавши пом≥чника, собака гавкаЇ на пом≥чника на к≥нцев≥й точц≥ або хапаЇ його за од¤г. ѕ≥сл¤ цього пом≥чник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д собаки, ≥де на таку ж дистанц≥ю ≥ стаЇ в групу ≥нших пом≥чник≥в, од¤гнених в однакову з першим пом≥чником од¤г. —обака, йдучи по сл≥ду, п≥дходить до групи ≥ по команд≥ дресирувальника "нюхай" робить виб≥рку пом≥чника з групи безпосередньо по сл≥ду. Ќадал≥ цей навик в≥дпрацьовують у пор¤дку прокладки звичайних сл≥д≥в.
ѕри проведенн≥ зан¤ть не сл≥д зловживати зайвим тр≥панн¤м ≥ хваткою пом≥чника собакою, а також неперетворювати ц≥ зан¤тт¤ на розвиток злост≥ ≥ затримку.
ƒал≥ переход¤ть до кутового контрольноњ ≥ "сл≥поњ" виб≥рц≥ шуканого сл≥ду.
ѕрийом будуЇтьс¤ так.
ѕрокладаЇтьс¤ контрольний сл≥д двома пом≥чниками, що йдуть з р≥зних напр¤мк≥в ≥ зустр≥чаютьс¤ у визначеного ор≥Їнтира, в≥дк≥л¤ один прокладчик продовжуЇ напр¤мок сл≥ду ≥ншого прокладчика. ѕри робот≥ з таких сл≥д≥в, особливо в перш≥ дн≥ зан¤ть, дуже часто собака на л≥н≥њ розб≥жност≥ пом≥чник≥в зриваЇ диференц≥юванн¤ (помил¤Їтьс¤), переходить ≥з шуканого сл≥ду на ≥нший ≥, не розр≥зн¤ючи запах≥в, продовжуЇ йти по сл≥ду. ƒресирувальник, знаючи про те, де розход¤тьс¤ сл≥ди, при п≥дход≥ собаки до ц≥Їњ точки злегка стримуЇ њњ ≥ командою "фу" заборон¤Ї переключатис¤ на помилковий сл≥д. ѕри правильн≥й робот≥ собаку заохочують командою "добре". ѕ≥сл¤ дек≥лькох таких зан¤ть дресирувальник не стримуЇ собаку на л≥н≥њ перетинанн¤ (кута) ≥ даЇ њй можлив≥сть помилитис¤. “аким способом перев≥р¤ють собаку в правильност≥ розр≥зненн¤ запах≥в. ќднак кожну помилку собаки, ¤к≥й не перешкоджав дресирувальник на точц≥ розб≥жност≥ сл≥д≥в, варто негайно виправл¤ти. —обаку направл¤ють на правильний сл≥д ≥ заохочують. ѕ≥сл¤ того ¤к собака буде безпомилково проробл¤ти так≥ сл≥ди, к≥льк≥сть прокладчик≥в зб≥льшують до 3-4 ≥ б≥льше.
ѕот≥м переход¤ть в≥д контрольноњ виб≥рки сл≥ду до "сл≥поњ". ” таких випадках дресирувальник не повинен знати проходженн¤ сл≥д≥в, њхнЇ перетинанн¤ ≥ншими особами, к≥нцеву точку ≥ т.д. ѕор¤д з цим поступово ввод¤ть ускладненн¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ довжини сл≥д≥в, њхньоњ давнини, на р≥зному ірунт≥, у р≥зний час доби ≥ при р≥зн≥й погод≥.
ƒал≥ переход¤ть до "сл≥поњ" виб≥рки шуканого сл≥ду з р¤ду ≥нших сл≥д≥в. ¬арто вказати, що в≥льна виб≥рка сл≥ду Ї подальшим ускладненн¤м кутовоњ виб≥рки. —обака в цьому випадку вибираЇ шуканий сл≥д не з двох сл≥д≥в, а з 5-6 ≥нших сл≥д≥в.
” перш≥ дн≥ зан¤ть в≥льна виб≥рка повинна проробл¤тис¤ на контрольному сл≥д≥, а пот≥м, у м≥ру п≥дготовленост≥ собаки, переход¤ть до "сл≥поњ" виб≥рки сл≥ду.
“ехн≥ка в≥дпрацьовуванн¤ в≥льноњ виб≥рки майже н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д кутовоњ виб≥рки сл≥ду. –≥зниц¤ складаЇтьс¤ т≥льки в тому, що к≥льк≥сть ≥нших сл≥д≥в повинне доходити до 5-6 розб≥жних в≥льно у р≥зн≥ сторони в≥д шуканого сл≥ду. ѕрактично дл¤ собаки виходить виб≥рка шуканого сл≥ду з р¤ду ≥нших сл≥д≥в.
ѕри робот≥ собаки по в≥льному сл≥д≥ њй надаЇтьс¤ вол¤ повед≥нку. ÷е на початку веде до помилок, ≥ собака переключаЇтьс¤ ≥з шуканого сл≥ду на ≥нш≥ сл≥ди.
” цих випадках, дресирувальник зобов'¤заний допомогти собац≥ у в≥дшуканн≥ шуканого сл≥ду. ƒл¤ дос¤гненн¤ найб≥льшого усп≥ху в правильному проробленн≥ в≥льних сл≥д≥в спочатку необх≥дно розб≥жн≥сть сл≥д≥в прокладати ближче до вих≥дноњ точки, у пол≥ видимост≥ дресирувальника, або ж у ¤сно видимого ор≥Їнтира, що буде спри¤ти кращому контролев≥ ≥ забезпеченню правильност≥ кер≥вництва собакою з боку дресирувальника.
ќднак робити на сл≥д≥ в≥льний кут дуже близько до вих≥дноњ точки не сл≥д, тому що на коротк≥й дистанц≥њ собака не встигне добре принюхатис¤ до шуканого сл≥ду.
“аким чином, дресирувальник домагаЇтьс¤ в≥д собаки безв≥дмовного ≥ безпомилкового проробленн¤ складних сл≥д≥в з виб≥ркою шуканого сл≥ду з р¤ду ≥нших сл≥д≥в.
Ќе п≥зн≥ше ¤к за один м≥с¤ць до зак≥нченн¤ курсу дресируванн¤ сл≥дова робота собаки повинна проводитис¤ в комплекс≥ з≥ сторожовкою ≥ обшуком м≥сцевост≥.
Ќа цьому дресируванн¤ собаки зак≥нчуЇтьс¤ ≥ настаЇ пер≥од тренуванн¤, тобто подальшого удосконаленн¤ собаки в умовах практичного њњ використанн¤.
Ќер≥дко недосв≥дчен≥ дресирувальники при дресируванн≥ собаки в робот≥ по сл≥ду допускають помилки; найб≥льш характерн≥ з них наступн≥:
а) часта прокладка сл≥ду на т≥й сам≥й д≥л¤нц≥ з зак≥нченн¤м сл≥ду у визначених ор≥Їнтир≥в, а також робота в той самий час доби;
б) залишенн¤ пом≥чником на сл≥д≥ тих самих предмет≥в;
в) розмови дресирувальника з пом≥чником п≥д час конвою останнього п≥сл¤ затримки його на к≥нцев≥й точц≥ сл≥ду.
Ќавик вважаЇтьс¤ в≥дпрацьованим тод≥, коли собака правильно ≥ зац≥кавлено проробл¤Ї "сл≥п≥" ≥ контрольн≥ сл≥ди довжиною 3-4 км ≥ давниною 1,5-2 години, самост≥йно ви¤вл¤Ї на м≥сцевост≥ сл≥ди ≥ робить виб≥рку шуканого сл≥ду з трьох ≥ б≥льше ≥нших сл≥д≥в одногодинноњ давнини, в середньоускладнених умовах робить виб≥рку по сл≥ду.
